Reception of Hrushevsky Studies: Epistolary Aspect

Abstract

Мета дослідження полягає у з’ясуванні евристичного потенціалу епістолярію для відтворення рецепції творчої спадщини М. Грушевського в інтелектуальному просторі його доби. Методологічне підґрунтя роботи становить міждисциплінарний підхід. Особливий акцент зроблено на структурно-функціональному системному аналізі історіографічних фактів і порівняльно-історичному методі, виходячи з принципів об’єктивності та історизму. У дослідженні було також використано методи періодизації, класифікації і типологізації. Наукова новизна статті полягає у спробі комплексного аналізу епістолярного виміру рецептивної грушевськіани. Висновки. Проведене дослідження переконливо засвідчило особливу вагомість епістолярію для відтворення рецепції різнопланової діяльності М. Грушевського. Доведено, що, завдячуючи тогочасній поширеності листування як комунікативної практики, ми можемо виявити значно ширшу палітру оцінних інтерпретацій творчості українського історика, порівняно з відомими нам оцінками, що прозвучали в опублікованих критичних оглядах його праць. Водночас вивчення епістолярію історика та його сучасників дає можливість окреслити коло “нереалізованих” рецензентів, котрі з різних причин так і не формалізували свої читацькі враження у друкованій формі. Виявилося, що до них належали як знані українські інтелектуали, так і їхні російські та західні колеги. Також саме епістолярій уможливлює з‘ясування відмінностей між публічною критикою та приватними оцінками, специфіки популярної рецепції і виявлення оригінальних історіографічних спостережень, що так і не стали надбанням широкої публіки. Зрештою, листування М. Грушевського доводить його активну позицію у пошуку рецензентів для своїх праць та відтворює незнане з інших джерел ставлення вченого до дискусій, викликаних його текстами. Все це помітно актуалізує як більш інтенсивний і скоординований пошук нових епістолярних джерел, так і більшу увагу до відомих сьогодні колекцій