Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/1759
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorPaliienko, Sergii-
dc.date.accessioned2023-03-03T10:31:13Z-
dc.date.available2023-03-03T10:31:13Z-
dc.date.issued2021-
dc.identifier.citationPaliienko, Sergii Per aspera ad astra: An Organization of the Laboratory of Natural Science Methods at the Institute of Archaeology AS of the UkrSSR in the 1960s = Per aspera ad astra: створення лабораторії природничо-наукових методів у інституті археології АН УРСР у 1960-і рр. / S. Paliienko // Східноєвропейський історичний вісник : [збірник] / М-во освіти і науки України, ДДПУ ім. І. Франка ; [редкол.: В. Т. Борщевич, В. Марек, М. М. Вегеш та ін. ; гол. ред.: В. І. Ільницький ; відп. ред. М. Д. Галів]. – Дрогобич : [Посвіт], 2021. – Вип. 20. – C. 136-145uk_UA
dc.identifier.urihttp://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/1759-
dc.description.abstractМетою роботи є висвітлення історії створення лабораторії природничонаукових методів у Інституті археології АН УРСР у 1960-і рр. на основі матеріалів з Наукового архіву ІА НАН України. Методологія. У дослідженні використано як загальнонаукові, так і спеціально-наукові – притаманні гуманітарним загалом та власне історичним дослідженням, зокрема, методи історіографічного аналізу, джерельної критики, проблемно-хронологічний. Наукова новизна статті полягає у тому, що публікації, присвячені означеній темі, відсутні повністю, а початковий етап діяльності лабораторії природничо-наукових методів ІА АН УРСР залишається невивченим. Висновки. На відміну від центральних археологічних установ СРСР, де науково-дослідна інфраструктура зі застосування природничо-наукових методів в археології почала створюватися в 1950-і рр., у київському ІА АН УРСР цей процес розпочався тільки в середині 1960-х рр., хоча був внесений до плану розвитку Інституту ще у 1956 р. Хоч керівництво АН УРСР та НДІ підтримували застосування в археології методів природничих наук, однак налагодити нормальну роботу лабораторії спектрального аналізу не вдавалося протягом більше ніж п’яти років. Так, основне обладнання було придбане ІА АН УРСР ще 1964 р., проте через брак робочих приміщень, дефіцит кваліфікованих кадрів, а згодом й інші бюрократичні зволікання, які не давали змоги оперативно розв’язувати проблеми, що виникали при налагодженні нових приладів, розпочати відповідні дослідження не вдавалося майже до кінця десятиліття. Ситуація змінилася тільки в середині 1970-х рр., коли Інститут археології АН УРСР переїхав до нових приміщень. Краще йшли справи зі застосуванням методів геофізики при розвідці археологічних памʼяток. Завдяки зусиллям В. П. Дудкіна, який у другій половині 1960-х рр. випробував нове обладнання, у першій половині 1970-х рр. за його допомогою вдалося зробити магнітну зйомку трипільського поселення Майданецьке. А згодом – у другій половині 1970-х–1980-ті рр., незважаючи на первинну затримку, ІА АН УРСР вдалося досягти значних успіхів у сфері застосування методів природничих наук в археологіїuk_UA
dc.language.isoenuk_UA
dc.subject: історія археологіїuk_UA
dc.subjectрадянська археологіяuk_UA
dc.subjectІнститут археології АН УРСРuk_UA
dc.titlePer aspera ad astra: An Organization of the Laboratory of Natural Science Methods at the Institute of Archaeology AS of the UkrSSR in the 1960suk_UA
dc.title.alternativePer aspera ad astra: створення лабораторії природничо-наукових методів у інституті археології АН УРСР у 1960-і рр.uk_UA
dc.typeСтаттяuk_UA
Розташовується у зібраннях:№ 20 (2021)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
eehb_2021_20_15.pdf338,65 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.