The Military Historical Collections in the Context of the Ukrainian Museum Network Formation and Development in the XIXth - at the beginning of the XXth centuries

Abstract

Мета дослідження – проаналізувати причини виникнення й розвиток в Україні на межі ХІХ – поч. ХХ ст. перших музеїв на основі воєнно-історичні колекції. Методологія дослідження вибудовувалася на підставі використання сукупності принципів і методів пізнання, застосування яких здійснювалося з опорою на міждисциплінарні підходи до розкриття мети дослідження. Базовими були такі методи історичного пізнання, як історико-генетичний, історико-порівняльний, історико-типологічний та історико-системний, на основі яких опрацьовано наукову та джерельну базу статті. Наукова новизна: на основі широкого кола опублікованих і неопублікованих архівних документів досліджено низку чинників як політичного, соціально-економічного, так і культурного характеру, появи на території України перших музеїв на основі воєнно-історичні колекції. Встановлено, що більшість цих воєнно-історичних колекцій не зовсім відповідають змісту наукового терміна “колекціонування”, але саме вони стали основою цілеспрямованого й систематичного збирання предметів музейного значення, яке передувало виникненню військово-історичних музеїв. Доведено, що ці воєнно-історичні колекції були різноплановими, у них були представлені військова атрибутика, нагороди, портретні збірки, родинні архіви, книгозбірні, речі повсякденного вжитку тощо. Висновки. Аматорське збиральництво на межі ХVІІІ – ХІХ ст. у сфері традиційної культури поступово переростало в колекціонування, що ґрунтувалося на наукових засадах. У ХІХ – на початку ХХ ст. виникла й функціонувала доволі численна мережа музеїв, завдячуючи переважно приватній ініціативі окремих осіб та численних наукових, культурно-освітніх і церковних товариств, комітетів, комісій, навчальних закладів, органів місцевого самоврядування, у віданні яких вони перебували