Stanislav Dnistryanskyi and Lviv University: the prosopographic research

Abstract

Мета дослідження – показати наукову та громадську діяльність професора Станіслава Дністрянського в період його праці у Львівському університеті та австрійському парламенті, визначити концептуальні положення, обґрунтовані вченим, щодо національнодержавних та історико-правових перспектив української суспільності. Методологія дослідження базується на загальноісторичних принципах системності, наукової об’єктивності; принципах історико-правових досліджень та соціально-історичні методи (проблемноісторичний, історико-системний, проблемно-хронологічний, історико-типологічний та ін). Наукова новизна дослідження полягає у тому, що вперше створено системну роботу, присвячену діяльності С. Дністрянського у Львівському університеті на фоні головних суспільних подій у Галичині кінця ХІХ – початку ХХ ст. Як окремий науковий напрям у роботі розглядається участь професора у боротьбі українців за національний університет у Львові. Представлено роботу С. Дністрянського у Державній Раді у Відні (1907 – 1918 рр.) і показано його ставлення до головних суспільних проблем Галичини досліджуваного часу. Визначено концептуальні положення вченого щодо національної політики і права, національного самовизначення, національно-державних перспектив українського народу. Виконане дослідження розширює просопографію українських вчених, чия кар’єра була пов’язана із Львівським університетом. Висновки. Діяльність С. Дністрянського була пов’язана із Львівським університетом, де він сформувався як вчений і громадський діяч, а наукова праця вченого проходила на кафедрі австрійського цивільного права з українською мовою викладання, де він організував лекційний процес і правничі семінари з цивільного і конституційного права, розширив та створив українську юридичну термінологію; відстоював права української мови у навчальному процесі, виходячи із засад “Основного Австрійського Закону…”; разом з М. Грушевським, С. Рудницьким та ін. включився у рух за український університет у Львові. Працю на кафедрі поєднував з роботою в НТШ, видавничою діяльністю, творенням структур українських правників. Протягом 1907 – 1918 рр. був депутатом австрійського парламенту, не залишаючи праці на кафедрі. У Державній Раді відстоював не лише питання відкриття українського університету, а й інші актуальні проблеми української суспільності того часу: підготовка і проведення виборів до Австрійського парламенту і Галицького сейму; національне питання; перепис у Галичині; економічні проблеми земельної реформи і лісових угідь. У цей період вченим було введено до наукового обігу теоретико-методологічні засади статистичних досліджень; історико-правові основи політики і норм права; історичні підстави самовизначення українського народу та його національно-державних перспектив. Вивчення діяльності С. Дністрянського розширило українську наукову просопографію Львова кінця ХІХ – початку ХХ ст.