Borys Hrinchenko and Dmytro Doroshenko: history of cooperation of Ukrainian intellectuals

Abstract

Мета дослідження – розкрити основні напрями співробітництва Б. Грінченка та Д. Дорошенка у науковій, громадсько-політичній, журналістській, видавничій сферах в умовах модернізації суспільного життя та формування національно свідомої еліти на початку ХХ ст. Методологія дослідження спирається на принципи історизму, системності, об’єктивності, антропологізму. Використано загальноісторичні методи аналізу і синтезу та спеціально-історичні методи (історико-генетичний, історико-типологічний). Методологія дослідження доповнена концептами “інтелектуальна біографія” та “мережева модель науки”. Наукова новизна полягає у тому, що вперше на широкому колі джерел узагальнено суспільні, професійні, приватні взаємовпливи представників двох поколінь національного руху – Б. Грінченка та Д. Дорошенка, визначено їх роль для української справи. Висновки. Відносини Б. Грінченка та Д. Дорошенка демонструють складний перехід від народницького українофільства до українства політичного. У політичній діяльності Д. Дорошенка та Б. Грінченка в період революції 1905 – 1907 рр. тактичними пріоритетами були боротьба за автономію України в складі Російської імперії, федералізм та парламентаризм. У Києві 1905 – 1909 рр. Б. Грінченко залучив Д. Дорошенка до розбудови української самостійної преси, громадської, народнопросвітницької та громадської роботи. Він суттєво впливав на погляди Д. Дорошенка в різних сферах українознавства, наукові зацікавлення, громадянську позицію. Плідна діяльність і співпраця Б. Грінченка та Д. Дорошенка сприяли формуванню з величезної етнічної маси українського народу української нації, суспільного організму, здатного до самостійного культурного і політичного життя, який стане рушійною силою визвольних змагань 1917 – 1920‑х рр