Propaganda as a component of the processes of sovietization of the territories of Northern Bukovyna and Bessarabia (1944 - 1947)

Abstract

Метою дослідження є висвітлення ролі ідеолого-пропагандистського механізму у творенні радянської дійсності, насадженні нового світобачення та стилю життя на територіях Північної Буковини та Бессарабії, які ввійшли до складу СРСР. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму та об’єктивності, що дали змогу розглянути проблему у контексті загальних процесів, які відбувалися на приєднаних до СРСР територіях, на основі аналізу джерел визначити специфічні риси та конкретно-історичні умови, спростувати окремі хибні твердження. При викладенні матеріалу використано ретроспективний і аналітичний методи, метод історіографічного аналізу та синтезу, метод періодизації та соціальної психології. Наукова новизна полягає у спробі об’єктивного висвітлення ролі пропаганди як превентивних засобів масштабного характеру, які дозволили встановити контроль на приєднаних територіях. Доведено, що в історії радянізації Північної Буковини та Бессарабії потрібно виділяти два дещо відмінні періоди через наслідки правління двох різних румунських режимів, умови війни, боротьбу з українським підпіллям. Показано, що ці процеси відбувалися у контексті загальної уніфікації життя. Висновки. Отже, головною метою радянізаційних процесів на теренах Північної Буковини та Бессарабії, які ввійшли до СРСР, було досягнення найглибинніших змін у ментальності, сприйнятті самоідентичності, перекрученому розумінні власного етногенезу. Пропагандистські кампанії розроблялися відповідно до рішень ЦК ВКП (б), які спускалися до партійного керівництва республіки. Застосування всього арсеналу засобів впливу, партійний контроль за періодичними виданнями та радіомовленням, цензурування репертуару театрів, філармоній, перетворення історичної науки на інструмент маніпуляції свідомістю, охоплення діяльністю лекторських груп значної частини населення – все це не лише підготувало підґрунтя до захоплення, але й сприяло утриманню контролю на приєднаних територіях. Водночас була розгорнута інформаційна війна з дискредитації “українських буржуазних націоналістів”. Крім того, для зміцнення свого авторитету влада спекулювала на “національному питанні”, розпалюючи ненависть до румунів.