The Ukrainian issue in the political strategies of the Polish party environments of the interwar era of the XXth century: the Polish vision

Abstract

Мета дослідження – показати здобутки польської історіографії у вивченні ставлення польського політикуму міжвоєнної доби ХХ ст. до українського питання, персоніфікувати науковий доробок польських учених, передбачити перспективи подальших наукових пошуків. Методологія дослідження спирається на принципи історизму, системності, об’єктивності, а також на методи історіографічного аналізу та синтезу. Наукова новизна полягає у тому, що на основі широкого кола історіографічних джерел, створених польськими дослідниками, простежено процес нагромадження і поширення у часовому вимірі історичних знань про суть національних програм польських політичних середовищ міжвоєнної доби ХХ ст. та шляхів розв’язання ними українського питання. Висновки. Аналізована проблема почала інтенсивно вивчатися на науковому рівні у 70–80-х рр. ХХ ст. У цей час дослідники з’ясували програмні положення основних польських партійно-політичних сил,зокрема, місце і роль у них українського питання. Переконливо довели, що провідними у міжвоєнному двадцятилітті були дві концепції політики офіційної Варшави щодо українців – асиміляції національної та державної. Прихильниками першої були представники польської націонал-демократії, а другої – пілсудчики. Спроби діячів польського соціалістичного табору нав’язати владі ідею територіальної автономії для українців зазнали фіаско. Польські українофіли, представники яких були у різних політичних середовищах, виступали за незалежну Українську державу, але тільки за Збручем. Сучасні польські дослідники поглибили напрацювання своїх попередників у всіх напрямах наукового пошуку, особливо у таких, як українська проблематика у політичних поглядах Р. Дмовського та у програмах польських соціалістів, християнських демократів, консервативного середовища, селянської партії. Показано, що візії розв’язання національного питання у Польщі останніх трьох партійних угруповань не вирізнялися оригінальністю й розвивалися в річищі концепції побудови національної польської держави. Наступним кроком для польської історіографії може стати створення узагальнювального дослідження, присвяченого програмним засадам західноукраїнських політичних партій, рухів, організацій та боротьбі за їх реалізацію у міжвоєнний період ХХ ст