Особливості національного дискурсу у творчості о. Кирила Селецького

Abstract

У дослідженні вперше відрефлексовано специфіку омовлення національного дискурсу у художній твор-чості о. Кирила Селецького. Увагу зосереджено на стрижневих образах, які несуть основні смисли й сен-си української екзистенції. Серед домінантних – образ храму, що символізує утвердження не лише ється як власна держава. Виразно представлено вплив Т. Шевченка на становлення національної свідомості отця-просвітника. Зокрема, вбачаємо схожість образів та мотивів, що репрезентують національний наратив художнього слова обох митців. Актуалізувавши основні складові національного простору (храм, мова, хата тощо), автор доповнює свою концепцію образом школи, ґрунтованої на християнсько-націо-нальних засадах. У письменника національне органічно взаємодіє з релігійним, значні ракур си взаємодоповнюються і спрямовані на реалізацію просвітницької місії у про цесі національного самостановлення й самоутвердження. Зазначимо, що о. Кирило Селецький в осмисленні національного питання заторкує морально-етичні норми українського побуту, які зорієнтовані на християнські цінності. Зробимо узагальнення, що творчість о. К. Селецько го – це синтез національного й християнського. Ці категорії визначальні і для світоглядного становлення особистості, і для розвою української нації та розвитку національної Церкви. віри, яка, на думку отця, органічно корелює зі становленням україн ської нації, а й виступає фокусом національного буття. Зі святинею автор пов’язує історію, сьогоден ня та майбутнє України. У цьому сакральному місці, яке є джерелом Божої благодаті, відбувається культурний і національний здвиг народу, його відродження, станов лення та самоідентифікація. Автор моделює національну матрицю, осердям якої є україн ська мова. Логіка письменника недвозначна, адже першоосновою повноцінного й національного буття є його мова, передовсім як «жива схованка» духу. Доповнює національну складову образ влас ної хати, яка символічно