Фізична підготовка молодших школярів засобами ігрового спрямування

Abstract

У статті подано результати дослідження впливу засобів ігрового спрямування на рівень розвитку фізичних якостей учнів молодших класів. Метою роботи є представлення результатів розробки та обґрунтування методики розвитку фізичних якостей молодших школярів засобами ігрового спрямування. Для досягнення поставленої мети використовувалися теоретичні та емпіричні методи дослідження: аналіз і узагальнення даних науково-методичної літератури й емпіричних матеріалів наукового дослідження; педагогічні спостереження; педагогічний експеримент; методи математичної статистики. Представлено результати розробки і теоретичного обґрунтування експериментальної методики розвитку фізичних якостей молодших школярів засобами ігрового спрямування. Авторська методика розроблена для дітей 9-10 років із урахуванням основних закономірностей розвитку фізичних якостей та теоретичних і методичних особливостей застосування рухливих ігор та елементів спортивних ігор у фізичному вихованні молодших школярів. Величини педагогічних впливів у розробленій методиці було обрано і застосовано відповідно до представлених в науковій літературі закономірностей. Однією із ключових особливостей експериментальної методики є використання в ролі засобів ігрового спрямування рухливих ігор та ігор з елементами футболу. Для перевірки ефективності авторської методики розвитку фізичних якостей молодших школярів проведено педагогічний експеримент. В експерименті брали участь діти 9-10 років, які навчалися у 4 класах. На початковій його стадії було сформовано дві групи досліджуваних учнів – контрольну групу (КГ) та експериментальну групу (ЕГ). В учасників обох груп до початку проведення експерименту встановлено відсутність достовірних відмінностей середньогрупових значень (р>0,05) за показниками фізичного розвитку і фізичної підготовленості. На основі порівняльного аналізу результатів експерименту встановлено достовірне збільшення рівня фізичної підготовленості дітей молодшого шкільного віку у представників обох досліджуваних груп. При цьому на кінцевій стадії педагогічного експерименту нами виявлено незначну перевагу у представників ЕГ над однолітками з КГ, однак вказана відмінність не є достовірною (р>0,05).