Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/2096
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorХома, Іван-
dc.date.accessioned2023-05-10T13:13:58Z-
dc.date.available2023-05-10T13:13:58Z-
dc.date.issued2021-
dc.identifier.citationХома, Іван. Участь старшин Армії УНР у відродженні громадсько-політичного життя Львова (серпень 1920 – вересень 1921 рр.) / І. Хома. - 2021 // Проблеми гуманітарних наук : зб. наук. праць ДДПУ імені Івана Франка / М-во освіти і науки України, ДДПУ ім. І. Франка ; [редкол.: Ю. Стецик, Р. Попп, Г. Гриценко та ін.]. - Дрогобич : Вид. дім "Гельветика", 2021. - Вип. 8/50 : Історія. - С. 133-148.uk_UA
dc.identifier.urihttp://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/2096-
dc.description.abstractНа кінець липня 1920 р. декілька осередків старшин армії УНР та УГА, які перебували в Празі, не покладали надій, що союзні польсько-українські війська здобудуть перемогу проти Червоної армії та відвоюють частину території УНР. Ці питання були предметом обговорення в Празі наприкінці липня 1920 р. на засіданні Стрілецької ради та 2–3 серпня «З?їзду відпоручників українських військових частин і організацій за кордоном». За результатом цих зустрічей січові стрільці Армії УНР, що координувався Стрілецькою радою, прийняв рішення повертатися до Галичини і там облаштовувати організаційні засади для продовження боротьби за відродження української державності. Вже в середині серпня 1920 р. до Львова з Праги приїхала група старшин січових стрільців. Серед них у подальшому ключовими постатями стали М. Матчак, В. Кучабський та Я. Чиж. Після повернення до Львова їм не вдалося відразу організувати підпільну військову організацію. Розібравшись з громадсько-політичними настроями, сконцентрували свою публічну діяльність на боротьбі за право українців вчитися в університеті без національного приниження та відкриття українського універ-ситету у Львові. Цей напрям став добрим прикриттям для підпільної роботи зі створення військової організації. За декілька місяців вони відновили діяльність «Українського студентського союзу», «Академічної громади» та інших студент-ських товариств. Упродовж року організовані цими товариствами різні заходи стали головними громадсько-політичними подіями українського населення міста, які привернули увагу поль-ської влади. Методологічною основою статті є принципи історизму, об'єктивності та критичного підходу. Наукова новизна. Уперше акцен-товано увагу на тому, що відроджений український студентський рух, як і загалом громадсько-політичне життя у Львова після поразки визвольних змагань, це результат діяльності старшин українських армій. До наукового обігу введено низку невідомих та маловідомих фактів. Висновки. Український студентський рух за право навчатись у Польщі без національного приниження і боротьба за відкри-ття українського університету у Львові організували й очолювали старшини Армії УНР. Події, пов'язані з цим рухом, стали головними ознаками відродження українського громадськополітичного життя в окупованому поляками Львові з осені 1920 р. і до вересня 1921 р.uk_UA
dc.language.isouauk_UA
dc.subjectЄвген Коновалецьuk_UA
dc.subject«Український студентський союз»uk_UA
dc.subject«Академічна громада»uk_UA
dc.titleУчасть старшин Армії УНР у відродженні громадсько-політичного життя Львова (серпень 1920 – вересень 1921 рр.)uk_UA
dc.typeСтаттяuk_UA
Розташовується у зібраннях:2021 № 8/50

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
240969-Текст статті-572529-1-10-20211227.pdf599,88 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.