Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/2096
Повний запис метаданих
Поле DC | Значення | Мова |
---|---|---|
dc.contributor.author | Хома, Іван | - |
dc.date.accessioned | 2023-05-10T13:13:58Z | - |
dc.date.available | 2023-05-10T13:13:58Z | - |
dc.date.issued | 2021 | - |
dc.identifier.citation | Хома, Іван. Участь старшин Армії УНР у відродженні громадсько-політичного життя Львова (серпень 1920 – вересень 1921 рр.) / І. Хома. - 2021 // Проблеми гуманітарних наук : зб. наук. праць ДДПУ імені Івана Франка / М-во освіти і науки України, ДДПУ ім. І. Франка ; [редкол.: Ю. Стецик, Р. Попп, Г. Гриценко та ін.]. - Дрогобич : Вид. дім "Гельветика", 2021. - Вип. 8/50 : Історія. - С. 133-148. | uk_UA |
dc.identifier.uri | http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/2096 | - |
dc.description.abstract | На кінець липня 1920 р. декілька осередків старшин армії УНР та УГА, які перебували в Празі, не покладали надій, що союзні польсько-українські війська здобудуть перемогу проти Червоної армії та відвоюють частину території УНР. Ці питання були предметом обговорення в Празі наприкінці липня 1920 р. на засіданні Стрілецької ради та 2–3 серпня «З?їзду відпоручників українських військових частин і організацій за кордоном». За результатом цих зустрічей січові стрільці Армії УНР, що координувався Стрілецькою радою, прийняв рішення повертатися до Галичини і там облаштовувати організаційні засади для продовження боротьби за відродження української державності. Вже в середині серпня 1920 р. до Львова з Праги приїхала група старшин січових стрільців. Серед них у подальшому ключовими постатями стали М. Матчак, В. Кучабський та Я. Чиж. Після повернення до Львова їм не вдалося відразу організувати підпільну військову організацію. Розібравшись з громадсько-політичними настроями, сконцентрували свою публічну діяльність на боротьбі за право українців вчитися в університеті без національного приниження та відкриття українського універ-ситету у Львові. Цей напрям став добрим прикриттям для підпільної роботи зі створення військової організації. За декілька місяців вони відновили діяльність «Українського студентського союзу», «Академічної громади» та інших студент-ських товариств. Упродовж року організовані цими товариствами різні заходи стали головними громадсько-політичними подіями українського населення міста, які привернули увагу поль-ської влади. Методологічною основою статті є принципи історизму, об'єктивності та критичного підходу. Наукова новизна. Уперше акцен-товано увагу на тому, що відроджений український студентський рух, як і загалом громадсько-політичне життя у Львова після поразки визвольних змагань, це результат діяльності старшин українських армій. До наукового обігу введено низку невідомих та маловідомих фактів. Висновки. Український студентський рух за право навчатись у Польщі без національного приниження і боротьба за відкри-ття українського університету у Львові організували й очолювали старшини Армії УНР. Події, пов'язані з цим рухом, стали головними ознаками відродження українського громадськополітичного життя в окупованому поляками Львові з осені 1920 р. і до вересня 1921 р. | uk_UA |
dc.language.iso | ua | uk_UA |
dc.subject | Євген Коновалець | uk_UA |
dc.subject | «Український студентський союз» | uk_UA |
dc.subject | «Академічна громада» | uk_UA |
dc.title | Участь старшин Армії УНР у відродженні громадсько-політичного життя Львова (серпень 1920 – вересень 1921 рр.) | uk_UA |
dc.type | Стаття | uk_UA |
Розташовується у зібраннях: | 2021 № 8/50 |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
240969-Текст статті-572529-1-10-20211227.pdf | 599,88 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.