Політика пам’яті щодо радянських репресій у Дрогобичі (1991–2020 рр.): за матеріалами періодичних видань

Abstract

У статті аналізуються комеморативні заходи, які склали змістову основу політики пам'яті щодо радян-ських репресій у Дрогобичі, яка проводилася впродовж 1991–2020 рр. Мета статті – проаналізувати політику пам'яті щодо радянських репресій у Дрогобичі, яка формувалася у 1991–2020 рр. Методологія дослідження спирається на принципи науковості, історизму, системності, авторської об'єктивності, а також на використання загальнонаукових методів (індукції та дедукції, аналізу і синтезу) та спеціально-історичних методів (історико системний, історико-генетичний, історико-типологічний). Наукова новизна полягає у тому, що вперше здійснено аналіз і виокремлено ідеологічно-аксіологічний дискурс політики пам'яті щодо радянських репресій у Дрогобичі. Висновки. Отже, політику пам'яті місцевих органів влади Дрогобича (1991–2020) щодо ста лінського терору у червні 1941 р. на західноукраїнських землях можна поділити на два періоди, які розділяє факт створення меморіального комплексу «Тюрма на Стрийській» у 2012–2013 рр.За три десятиріччя традиційними стали заходи, присвячені вшануванню пам'яті жертв репресій: віче (мітинг-реквієм) на місці розкопок (згодом на теренах меморіального комплексу «Тюрма на Стрийській»), площі Ринок та панахида на Полі Скорботи. Місцеві органи влади, політичні сили, громадські організації, по суті, сформували ідейно-аксіологічний дискурс зазначених заходів. Окрім вшанування пам'яті жертв репресій, він включав катего ричний осуд радянського режиму, комуністичної ідеології, комуністичної партії, згодом – тих сил, які пов'язувалися з радянським минулим, але діяли в незалежній Українській державі, а зараз – осуд російської військової агресії у Криму та на сході України, викриття і засудження ідей «русского мира» тощо.