Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/2105
Назва: Волинь та Галичина у діяльності польських земляцьких товариств (кінець ХХ - початок ХХІ ст.)
Автори: Хахула, Любомир
Ільницький, Василь
Ключові слова: Волинь
спільнота пам'яті
волинська трагедія
"східні креси"
Галичина
кресов'яки
Дата публікації: 2021
Бібліографічний опис: Хахула, Любомир. Волинь та Галичина у діяльності польських земляцьких товариств (кінець ХХ - початок ХХІ ст.) / Л. Хахула, В. Ільницький. - 2021 // Проблеми гуманітарних наук : зб. наук. праць ДДПУ імені Івана Франка / М-во освіти і науки України, ДДПУ ім. І. Франка ; [редкол.: Ю. Стецик, Р. Попп, Г. Гриценко та ін.]. - Дрогобич : Вид. дім "Гельветика", 2021. - Вип. 8/50 : Історія. - С. 364-385.
Короткий огляд (реферат): Польські земляцькі об'єднання переселенців зі сходу, їх нащадки та однодумці виражали інституційний вимір політик щодо історії, комеморативних і публіцис-тичних практик. Метою статті є критичний аналіз історичних дискурсів польських кресов'яцьких товариств, зокрема щодо інтерпретаці військово-політичного протистояння на Волині та в Галичині у 1943-1944 рр. на основі аналізу публікацій часопису "На Рубєжи" ("Na Rubezy"), друкованого органу товариства увічнення пам'яті жертв злочинів українських націоналістів, реконструйовано антиукраїнські історичні наративи кресов'яків, виявлено рівень їхньої поширеності в польському суспільстві. Методологічною основою студії стала теорія спільнот пам'яті, розроблена Морісом Гальбваксом, Яном Ассманом, Лехом Ніяковським. Згідно з нею, формаційними ознаками спільноти пам'яті є історичний досвід, переконання у винятковості власних страждань, постійний культурний переказ. Наукова новизна статті полягає у критичному аналізі раніше не досліджених аспектів діяльності польських земляцьких товариств, зокрема публіцистичних наративів часопису "На Рубєжи" щодо українсько-польського військово-політичного протистояння на Волині та у Галичині в 1943-1944 рр. показано, що кресов'яцька інтерпретація волинської трагедії охоплювала близько чверті польського суспільства і отримувала періодичну підтримку серед політичних сил та органів влади. Свідченням впливу земляцьких товариств стали державна фінансова підтримка їх видавничих проєктів, винесення проблематики протистояння на міжнародний рівень. У результаті проведеного дослідження зроблено висновки. Інституційна реалізація політик щодо історії польськими земляцькими середовищами кінця ХХ - початку ХХІ ст. Грунтувалася на особистому трагічному досвіді, а також міфології "східних кресів", як цивілізаційного рубежу та місця польської національної пам'яті. Активним інституційним осередком кресов'яків було товариства увічнення пам'яті жертв злочинів українських націоналістів із організаційним центром у Вроцлаві. Його суспільно-політична та комеморативна активність зосереджувалася навколо вшанування пам'яті польських жертв міжнаціонального збройно-політичного протистояння на Волині та в Галичині у 1943-1944 рр. У часописі "На Рубєжи" односторонньо засуджували політику ОУН-УПА, представляли їх у негативному образі та критикували спроби досягнення польсько-українського порозуміння. Ліберальні чи консервативні ініціативи українських й польських інтелектуалів, політиків щодо узгодження спільного бачення важких питань драматичного минулого не знаходили жодної підтримки у польських земляцьких середовищах. Політика щодо історії кресов'яків, як спільноти пам'яті, вміщувала Волинь та Галичину в рамках ностальгійного мнемонічного наративу з акцентом на винятковість польських страждань, незагоєну історичну травму та неможливість між національного порозуміння.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/2105
Розташовується у зібраннях:2021 № 8/50

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
240968-Текст статті-572543-1-10-20211227.pdf640,13 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.