The formation of non-formal groups of nomenclature in the USSR during the 1930-ies (on the example of the Soviet party leadership in Dnipropetrovsk region)

Abstract

Мета дослідження. Основною метою статті є висвітлення принципів існування та функціонування партійно-радянського керівництва Дніпропетровщини у 1930 – на початку 1940-х рр. Методологічна база дослідження. Робота ґрунтується на принципі системності, історизму, антропологізму, міждисциплінарності. Наукова новизна полягає у тому, що вперше в українській історіографії, на основі аналізу мемуарної літератури та архівних документів було здійснено спробу з’ясувати, яким чином відбувалося формування дніпропетровської номенклатури кінця 1930 – початку 1940-х рр. та показати наслідки “номенклатурної революції” на Дніпропетровщині. Висновки. Нами було встановлено, що протягом 1930-х рр. у середовищі дніпропетровської партійної номенклатури відбувається короткострокова консолідація довкола першої особи в регіоні – Менделя Хатаєвича. Тут формується локальна версія “культу вождя”. Цей процес був перерваний політичними репресіями 1937 – 1938 рр. Під час “Великого терору” була вибита майже вся партійно-радянська номенклатура регіону. Ця так звана “кадрова революція” запустила “політичні ліфти” – відкрила вцілілим керівникам нижчих рівнів широкі можливості для просування вгору. Після цієї “чистки” до вищого керівництва Дніпропетровщини потрапили Леонід Брежнєв, Костянтин Грушевий та ін. Саме з іменами цих діячів буде асоціюватися так званий “дніпропетровський клан”, представники якого клану, з кінця 1950-х рр. і аж до розпаду Радянського Союзу займали найвищі партійно-державні посади, “задавали тон” політичній системі СРСР. Відновлення партійного апарату на Дніпропетровщині пов’язано з Микитою Хрущовим та його висуванцями – Дем’яном Коротченком і Семеном Задіонченком.