The Seventh-day Adventists’ military service peculiarities

Abstract

Мета дослідження – розкрити особливості виконання військового обов’язку адвентистами сьомого дня за умов аналізу історичного контексту (виникнення, становлення і розвитку релігійної конфесії) з наголосом на ситуацію в незалежній Україні. Методологія дослідження базується на принципах історизму, системності, науковості, верифікації та авторської об’єктивності, а також використанні загальнонаукових методів аналізу, синтезу та узагальнення. Наукова новизна полягає у тому, що вперше на основі закордонних першоджерел і переліку законодавчих та нормативно-правових актів України з питань військового обов’язку і військової служби комплексно розглянуто виконання військового обов’язку Адвентистами сьомого дня в Сполучених Штатах Америки, під час першої та другої світових воєн, у радянській та сучасній Україні. Висновки. За результатами дослідження висвітлено основні етапи дискурсів між потребою держави у власному захисті та релігійними переконаннями адвентистів. З’ясовано, що в часи першої та другої світової воєн мали місце компроміси щодо принципу неучасті в бойових діях, носіння зброї та порушення четвертої заповіді (святості суботнього відпочинку). Виявлено, що адвентисти США зуміли налагодити співпрацю зі збройними силами та створити спеціальну програму “Медична підготовка військовослужбовців”, яка є актуальною до сьогодні. Розглянуто питання військової служби та військового обов’язку в українському контексті. З’ясовано, що в Україні члени церков, які відмовляються від носіння зброї, мають можливість обрати альтернативну замість строкової військової служби. Але в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження права громадян на проходження альтернативної служби із зазначенням строку їх дії