Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/2198
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorКаліщук, Оксана-
dc.date.accessioned2023-05-19T11:31:49Z-
dc.date.available2023-05-19T11:31:49Z-
dc.date.issued2020-
dc.identifier.citationКаліщук, Оксана. Історична травма і проблема її (не)пам'ятання: досвід трагедії Луцької в'язниці 1941 року / О. Каліщук // Проблеми гуманітарних наук : зб. наук. праць ДДПУ імені Івана Франка / М-во освіти і науки України, ДДПУ ім. І. Франка ; [редкол.: В. Ільницький (гол. ред.), Р. Попп, Г. Гриценко та ін.]. - Дрогобич : Вид. дім "Гельветика", 2020. - Вип. 4/46 : Історія. - С. 312-329.uk_UA
dc.identifier.urihttp://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/2198-
dc.description.abstractМета дослідження полягає в аналізі та відтворенні особливостей пам'яті про одну з трагічних сторінок української історії ХХ ст. – розстріл в'язнів радянських тюрем працівниками НКВС влітку 1941 р. Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні загальнонаукових та спеціально-історичних методів. Дотримано принципи науковості, історизму, системності, верифікації, об'єктивності та ціннісного підходу до досліджуваних явищ. Використано комплексний і критичний підходи до використання археографічного й історіографічного матеріалів, рівно ж описовий, хронологічний, структурно-системний і системно-аналітичний методи. Наукова новизна полягає у тому, що вперше розстріл працівниками НКВС в'язнів тюрем Західної України (зокрема в Луцьку) інтерпретовано в русі нового напряму наукових досліджень memory studies та trauma studies. Висновки. Проблему історичних/колективних травм слід визнати надактуальною для сучасного українського суспільства. В індивідуальній, родинній та колективній (національній) пам'яті кількох поколінь залишилися спогади про розстріли літа 1941 р. у західноукраїнських тюрмах. Упродовж майже півстоліття радянська влада намагалася маніпулювати історичною пам'яттю українського народу, прагнула замовчати й приховати сталінські комуністичні злочини. Попри усі зусилля та використані ресурси це їй не вдалося. Публікації спогадів очевидців, родичів жертв, розсекречені архівні документи стали основою функціонування цих подій у науковому та суспільному дискурсах. Нині у «пропрацюванні» цієї травми використовують низку комеморативних практик: траурні заходи, меморіалізацію, музейні виставки, реконструкції та ін. Важливу роль для пам'ятання трагедії Луцької в'язниці відіграли ексгумаційні роботи, здійснені у 2009 та 2017 рр. Слід уважати, що в сучасній Україні пам'ять про події червня 1941 р. стала складовою національної/колективної пам'яті й обов'язковим елементом розрахунку з травматичним минулим та запорукою психічного здоров'я нації.uk_UA
dc.language.isouauk_UA
dc.subjectЛуцька в'язницяuk_UA
dc.subjectісторична пам'ятьuk_UA
dc.subjectісторична травмаuk_UA
dc.titleІсторична травма і проблема її (не)пам'ятання: досвід трагедії Луцької в'язниці 1941 рокуuk_UA
dc.typeСтаттяuk_UA
Розташовується у зібраннях:2020 № 4/46

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
215309-Текст статті-491340-1-10-20201124.pdf607,73 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.