Політичні репресії проти технічної інтелегенції Донбасу напередодні німецько-радянської війни

Abstract

Мета дослідження. Політичні репресії в СРСР напередодні німецько-радянської війни є найменш вивченими. Однак без їх аналізу неможливо повною мірою осягнути сутність сталінського тоталітарного режиму і тих кардинальних змін, які відбулися в радянському суспільстві в 1920–1930-і рр. Мета статті – комплексний аналіз репресій проти технічної інтелігенції Донбасу в 1939 – першій половині 1941 р. Завдання дослідження: 1) виявити причини і характер репресій проти технічних фахівців; 2) проаналізувати кількісний та якісний склад репресованих; 3) на основі архівно-слідчих справ розглянути механізм здійснення репресій; 4) порівняти репресії 1939–1941 рр. з репресіями «великого терору» 1937–1938 рр. Методологія дослідження базується на принципах історизму, системоутворення, наукового характеру, перевірки, об'єктивності автора, поміркованого наративного конструктивізму і використання загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення) та спеціально-історичних (історико-генетичний, історико-типологічний, історико-системні та ін.) методів. Наукова новизна полягає у введені до наукового обігу нових матеріалів, щодо репресій проти технічної інтелігенції Донбасу в передвоєнні роки, аналізу кількісного й якісного складу репресованих спеціалістів, вивченні механізму здійснення репресій, проведенні порівняльного аналізу з попередніми хвилями репресій. Висновки. Політичні репресії проти технічної інтелігенції Донбасу в передвоєнний період генетично пов'язані з попереднім «великим терором» 1937–1938 рр. По-перше, вони були викликані боротьбою проти всіх, хто висловлював невдоволення тоталітарним режимом. По-друге, невиконання виробничих планів і аварії ставали підставою для звинувачень фахівців у політичних злочинах. По-третє, органи держбезпеки продовжували будувати обвинувальні висновки на самообмові заарештованих. Рівночасно репресії 1939–1941 рр. мають певну специфіку. Значно скоротилися масштаби терору. Якщо у 1937–1938 рр. у Донбасі було заарештовано понад три тисяч фахівців, то в 1931–1941 рр. – не більше 100. У більшості випадків справи розглядали судові органи. Привертає увагу менш суворий характер вироків. У 1937–1938 рр. було розстріляно 65,4 % всіх заарештованих ІТП, тоді як в 1939–1941 рр. – 14,1 %, а кожен п'ятий фахівець (21,2 %) був звільнений і реабілітований.