Polish "Great emigration" of 1831 – 1870: transformation of ideological and outlook foundations of liberation movement

Abstract

Мета дослідження полягає насамперед у спробі дослідити вплив «великої еміграції» 1831 – 1870 рр. на процеси трансформації головних ідейно-світоглядних засад та організаційних форм польського національно-визвольного руху, а також окреслити ключові соціальні та суспільно-політичні обставини життя польського емігрантського середовища у Західній Європі. Методологія дослідження опирається на принципи історизму, системності, науковості, верифікації, авторської об’єктивності, поміркованого наративного конструктивізму, антропологічний підхід, а також спеціально-історичні (історико-генетичний, історико-типологічний, історико-системний) методи. Наукова новизна полягає у тому, що вперше в українській історичній науці обґрунтовано процес трансформації головних ідейно-світоглядних засад визвольного руху періоду «великої польської еміграції» 1831 – 1870 рр., акцентовано на прагненні до боротьби за національну свободу, суспільне визволення, незалежність. Висновки. Упродовж майже чотирьох десятиліть польська «велика еміграція» зазнавала внутрішньої трансформації, еволюціонували її суспільні та політичні програми, її основною проблемою була боротьба за національне визволення і демократичні суспільні зміни. Дослідження історико-політичних аспектів виникнення польської «великої еміграції» 1831 – 1870 рр. та особливостей обґрунтування нею прагнення поляків до боротьби за національну свободу, суспільне визволення, прагнення до незалежності, дає підстави зробити висновок, що польська «велика еміграція» сприяла поширенню демократичних ідей про національне визволення