The ancient Poland state system in scientific discussions at the beginning of the XXth CENTURY

Abstract

Мета дослідження – показати розгортання у польській історіографії дискусії довкола питань про державний устрій давньої Польщі у контексті сучасної типології наукових конфліктів. Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні загальнонаукових та спеціально-історичних методів. Дотримано принципи історизму, об’єктивності та ціннісного підходу до досліджуваних явищ. Коректність вивчення джерельної бази забезпечена застосуванням евристичного методу. Використання історико-генетичного, історико-типологічного та історико-системного методів дало змогу достовірно відтворити та прослідкувати розгортання наукових дискусій та отримати коректні висновки. Наукова новизна полягає в тому, що вперше в історіографії наукова полеміка поч. XX ст. про державний устрій давньої польської держави, що розгорнулася між О. Бальцером та С. Кутшебою і була підхоплена іншими тогочасними дослідниками, розглядається як світоглядне протистояння представників різних історіографічних осередків та поколінь. Висновки. Науковий конфлікт О. Бальцера з С. Кутшебою лежав у теоретико-методологічній площині, оскільки виник через концептуальні розбіжності в рамках класичної позитивістської моделі історіописання, що на початку XX ст. вступила у фазу модерністичних трансформацій. Як відомо, такі конфлікти рідко мають деструктивний характер, а радше сприяють плодотворній конкуренції ідей, оскільки «наявність деякого мінімального рівня конкуренції створює умови для народження нових ідей» (Коллинз, 2002). Відтак незаперечним є твердження, що ця полеміка значно сприяла подальшому науковому поступу, позаяк інспірувала вчених на більш детальні дослідження характеру давньої польської держави, а також оприявнила нові питання, піддала ревізії багато засадничих проблем і навіть спричинилася до впровадження в історичну науку багатьох нових поглядів, представлених у публікаціях її учасників.