Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/2261
Повний запис метаданих
Поле DC | Значення | Мова |
---|---|---|
dc.contributor.author | Шандра, Ірина | - |
dc.date.accessioned | 2023-05-31T12:00:58Z | - |
dc.date.available | 2023-05-31T12:00:58Z | - |
dc.date.issued | 2020 | - |
dc.identifier.citation | Шандра, Ірина. Музей зразків - мініатюрне представництво експортерів у столиці Російської імперії на початку ХХ ст. / І. Шандра // Проблеми гуманітарних наук : зб. наук. праць ДДПУ імені Івана Франка / М-во освіти і науки України, ДДПУ ім. І. Франка ; [редкол.: Стецик Ю. (гол. ред.), Р. Попп, Г. Гриценко, В. Ільницький та ін.]. - Дрогобич : Вид. дім "Гельветика", 2020. - Вип. 5/47 : Історія. - С. 167-177. | uk_UA |
dc.identifier.uri | http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/2261 | - |
dc.description.abstract | Музеї зразків, які масово виникали в економічно розвинутих країнах наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст., можна вважати унікальним явищем, адже ці заклади прагнули не зберігати свої експонати, а навпаки – збути їх. Найбільшим і першим таким експортним музеєм в Російській імперії був музей зразків при Російській експортній палаті. Мета роботи – проаналізувати процес створення, головні напрями діяльності й завдання музею зразків при Російській експортній палаті (1913 р., м. Санкт-Петербург), показати взаємозв’язок між експозиційним наповненням закладу та пріоритетами в експортній політиці досліджуваного періоду. Методологія дослідження базується на системі принципів (науковості, об’єктивності, історизму) та методів наукового пізнання. Використання загальнонаукових (аналітичного, синтетичного, системного) та спеціально-історичних (історико-типологічного, історико-порівняльного, хронологічного) методів дало змогу проаналізувати світовий досвід в організації експортних музеїв, виділити особливості музею зразків при Російській експортній палаті. Наукова новизна. Музей зразків проаналізовано з точки зору одного з інструментів збільшення експортної торгівлі. У роботі показано, що переважну більшість експонатів музею складали аграрні й кустарні вироби. Підкреслюється, що такий пріоритет був свідомим і відображав домінуючі настрої в тогочасному суспільстві щодо переважно аграрного характеру економіки імперії. У статті робиться висновок про необхідність таких музеїв зразків для розвитку вивізної торгівлі й налагодження партнерських відносин між виробниками й споживачами, а також недостатнє представлення товарів українських земель в експозиціях цього «столичного мініатюрного експортного бюро». | uk_UA |
dc.language.iso | ua | uk_UA |
dc.subject | експорт | uk_UA |
dc.subject | Російська експортна палата | uk_UA |
dc.subject | музей зразків | uk_UA |
dc.title | Музей зразків - мініатюрне представництво експортерів у столиці Російської імперії на початку ХХ ст. | uk_UA |
dc.type | Стаття | uk_UA |
Розташовується у зібраннях: | 2020 № 5/47 |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
217832-Текст статті-514260-1-10-20210227.pdf | 728,27 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.