Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/2265
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorГубицький, Любомир-
dc.date.accessioned2023-05-31T12:44:32Z-
dc.date.available2023-05-31T12:44:32Z-
dc.date.issued2020-
dc.identifier.citationГубицький, Любомир. Контрабандна торгівля у Київській губернії першої половини ХІХ ст. / Л. Губицький // Проблеми гуманітарних наук : зб. наук. праць ДДПУ імені Івана Франка / М-во освіти і науки України, ДДПУ ім. І. Франка ; [редкол.: Стецик Ю. (гол. ред.), Р. Попп, Г. Гриценко, В. Ільницький та ін.]. - Дрогобич : Вид. дім "Гельветика", 2020. - Вип. 5/47 : Історія. - С. 110-126.uk_UA
dc.identifier.urihttp://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/2265-
dc.description.abstractМета статті – проаналізувати літературу й архівні джерела задля виявлення складових проблеми контрабандної торгівлі Київської губернії першої половини ХІХ ст. Методологія дослідження – принципи об’єктивності, науковості, історизму, порівняльний метод, метод внутрішньої критики джерел. Наукова новизна полягає у тому, що вперше вводяться до наукового обігу документи із корпусу джерел, представлених в Центральному державному історичному архіві України у Києві, Державному архіві Київської області. Висновки. Робота з архівними джерелами дала змогу поглибити картину взаємин між державою, представниками державних органів, представниками підприємницького стану в галузі торгівлі, зокрема, контрабандної. Виявлено, що основними причинами контрабанди було прагнення особистого збагачення та зовнішньоторговельні тарифи Російської імперії, які містили широкий спектр заборонених до ввезення у державу товарів. Жорстка регламентація зовнішньої торгівлі штовхала купців та усіх осіб, що мали стосунок до оборудок із контрагентами інших держав, до пошуку засобів і механізмів перевезення та продажу затребуваних товарів. Встановлено, що до контрабанди долучалися особи, які мали закордонні зв’язки. Хоча траплялися випадки, коли контрабандними товарами торгували купці і міщани внутрішніх губерній, які виступали лише посередниками. На боротьбу зі схемами, за допомогою яких на ринок потрапляли заборонені і нерозмитнені товари, залучалися держслужбовці, дії котрих координував сам київський губернатор. Виявлено випадки у діяльності представників державних структур, коли службовці неретельно виконували свої обов’язки. Митники за певних умов використовували службове становище для особистого збагачення. Зловживання митників (цолнерів) засвідчували ризики прикордонної служби і водночас виказували розміри незаконного збагачення. Наслідками боротьби з контрабандною торгівлею ставали повернення в скарбницю коштів у формі штрафів (пені), разові випадки збагачення громадських наглядачів за кордоном, здійснення контрабандистами очищувальних присяг у присутності священнослужителів.uk_UA
dc.language.isouauk_UA
dc.subjectКиївська губерніяuk_UA
dc.subjectкупціuk_UA
dc.subjectРосійська імперіяuk_UA
dc.subjectміжнародна торгівляuk_UA
dc.subjectконтрабандаuk_UA
dc.titleКонтрабандна торгівля у Київській губернії першої половини ХІХ ст.uk_UA
dc.typeСтаттяuk_UA
Розташовується у зібраннях:2020 № 5/47

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
217758-Текст статті-514249-1-10-20210227.pdf802,41 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.