Корекційна допомога в розвитку словотворення дошкільнятам із загальним недорозвиненням мовлення

Abstract

Формування словотвору є однією з перших сходинок в розвитку грамотного мовлення. Це досить складний процес, який пов'язаний з розвитком всіх сфер пізнавальної діяльності. Правильне засвоєння мови дає можливість вільного спілкування дітей з однолітками, впевненість в собі і в своїх діях. Без достатнього когнітивного і мовленнєвого рівня розвитку дитині важко оволодіти правилами мови і відступами від них, що призводить до того, що малюк починає створювати нові слова незрозумілі для оточуючих. Особливий інтерес представляє вивчення проблеми оволодіння словотворенням дітьми із загальним недорозвиненням мовлення (ЗНМ). Відомо, що ці порушення мовленнєвого розвитку не дозволяють дітям з ЗНМ в достатній мірі сформувати навички словотворення і характеризуються несформованістю всіх компонентів мовленнєвої системи. Метою дослідження є формування у дітей із загаль-ним недорозвиненням мовлення законів української мови, що є головним механізмом розвитку навичок словотворення. Дослідження проводилось з дітьми у віці 4 – 5 років на логопедичних заняттях. Нами було проведено обстеження сенсорної і моторної сторони мови, зроблено аналіз рівня сформованості навичок словотворення у дітей і обрані методики корекційно-розвиваючої програми по формуванню навичок словотворення. Корекційно розвивальна програ-ма розвитку словотворення у дітей дошкільного віку із загальним недорозвиненням мовлення здійснювалась на основі використання предметно – практичних, наочних, словесних і ігрових методів. У своїй роботі ми виділили наступні етапи корекції: формування навичок словотворення на матеріалі різних частин мови; розвиток навичок правильного відтворення похідних слів; формування навичок застосування словотворчих умінь в усній мові. Крім цього ми використовували методи розвитку розуміння частин слова, за допомогою яких утворюються нові слова. Завдяки проведеної корекції словотворення у дітей старшого дошкільного віку нам вдалося збагатити і розширити не лише пасивний словник, але і вивести багато слів з пасивного словника в активний, що забезпечує правильне вживання нових слів у власній мові дітей. Результати проведеного дослідження показали, що діти дошкільного віку із ЗНМ навчились використовувати на практиці навички словотворення під час різних ігор і інсценувань, почали активно застосовувати у своїй промові похідні одиниці мови, почали розбиратися в морфемній структурі похідних слів і досить добре опанували систему і норму словотворення рідної української мови.