Антропологічні перспективи концепції «відкритого Православ’я»

Abstract

Метою статті є аналіз антропології «відкритого Православ’я» в контексті розгортання його перспективності для сучасного українського богослов’я та соціуму загалом. Методологічні засади дослідження складають загальні принципи наукового пошуку – об'єктивність, когнітивність, моделюван-ня, світоглядний плюралізм, а також специфічно богословсько-філософські, релігієзнавчі – свобода совісті, толерантність і терпимість. Принципи цілісності та системності створили умови для розгляду «відкритого Православ’я» як, з одного боку, продовження релігійно-культурної традиції українського наро-ду і водночас нової і сучасної відповіді православної традиції на виклики початку ХХІ століття в контексті соціально-політичних процесів в українському суспільстві в умовах зовнішньої військової агресії і загальносвітових глобальних процесів. Наукова новизна. Мало дослідженим, але актуальним в антропологічній та, власне, і соціальній перспективі є концепція «відкритого Православ’я», яка має внутрішній потенційний ресурс для подолання розділення православних українців на ворогуючі табори та формування цілісної православної свідомості й самосвідомості, що є надзвичайно актуальним в сучасних українських реаліях. Висновки. В статті здійснено аналіз основних антропологічних засновків концепції «відкритого Православ’я» щодо її актуальності та перспективності для сучасного українського соціуму. Досліджено історичні, філософські та богословські передумови формування та опису ключових антропологічних чеснот українського віруючого в межах концепції. Серед основних антропологічних характеристик, які осмислюються та трансформуються є толерантність, волелюбність, відкритість, творчість та людяність. Відмічається позитивна роль концепції «відкритого Православ’я» у розкритті історично притаманного самосвідомості українського народу прагнення до свободи та миротворчості. Вказано на значний позитивний антропологічний потенціал «відкритого Православ’я», який розкривається в чисельних соціальних, мистецьких, наукових тощо проектах та є суголосним сучасній соціальній доктрині Вселенського Патріархату «За життя світу».