Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/2485
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorВозняк, Володимир-
dc.contributor.authorВозняк, Ореста-
dc.contributor.authorВозняк, Степан-
dc.date.accessioned2023-10-04T06:19:03Z-
dc.date.available2023-10-04T06:19:03Z-
dc.date.issued2022-
dc.identifier.citationВозняк, Володимир. Принцип діалектичної суперечності та його філософсько-освітнє значення / В. Возняк, О. Возняк, С. Возняк // Людинознавчі студії : збірник наукових праць Дрогобицького держав-ного педагогічного університету імені Івана Франка. / М-во освіти і науки України, ДДПУ ім. І. Франка ; редкол.: В. А. Бодак (гол. ред.), О. А.Ткаченко, Я. Бартошевськийта ін. - Дрогобич : Видав. дім «Гельветика», 2022. - Вип. 44 : Філософія. - С. 86-102.uk_UA
dc.identifier.urihttp://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/2485-
dc.description.abstractМета роботи. У статті розкривається методологічна роль принципу діалектичної суперечності як основи класичної діалектики для сучасної педагогічної теорії та практики. Методологія. Засобами досягнення поставленої мети постає сама діалектика у її класичному варіанті, виражена через необхідні категоріальні зв’язки. Тим самим вона розуміється як логіка і теорія пізнання, доведені до етики, естетики і тим самим до мислячої педагогіки. Наукова новиз-на. У статті обґрунтовується думка, що розуміння природи діалектичної суперечності має серйозне філософсько-освітнє значення, оскільки може постати рефлексивною методологією дійсної педагогічної теорії та практики у плані пошуків рушій ної сили розвитку освітнього процесу. При цьому варто брати до уваги, що суперечність у своїй істині є категорією сфери сутності, а не буття. Тому освітній процес варто розглядати не у виявах його наявного буття, а у вимірах сутності, тобто аналізувати спосіб побудови стосунків учасників педагогічного спілкування, саму форму їх спільності. Знання, що поступають у контекст освіти, повинні розкриватись як процес руху і результат розв’язання певних суперечностей розвитку науки, а не як готові результати пізнавального процесу. Рушійною силою виховання є реальні суперечності розвитку стосунків індивідів. При цьому слід розрізнювати внутрішні і зовнішні суперечності, бачити їх взаємні переходи, а також адекватно розуміти природу антагонізму як специфічного виду суто зовнішніх суперечностей. Висновки. Дослідження і вияв дійсних суперечностей як рушійної сили навчання і виховання – справа самої педагогічної науки, яка повинна піднятись на рівень справжньої фундаментальної теорії. Філософське вчення про діалектичну суперечність не прикладаються ззовні до наявних реалій освітнього процесу. Проте воно здатне допомогти педагогічній думці та педагогічним практикам крок за кроком розв’язувати гострі суперечності, які пронизують сферу сучасної освіти, тим самим виводити її з кризового стану і доводити до такої форми здійснення, яка відповідає глибинній сутності самого освітнього процесу.uk_UA
dc.language.isouauk_UA
dc.subjectдіалектикаuk_UA
dc.subjectпедагогікаuk_UA
dc.subjectосвітаuk_UA
dc.subjectнаявне буттяuk_UA
dc.subjectсутністьuk_UA
dc.subjectпротилежностіuk_UA
dc.subjectсуперечністьuk_UA
dc.subjectантагонізмuk_UA
dc.titleПринцип діалектичної суперечності та його філософсько-освітнє значенняuk_UA
dc.typeСтаттяuk_UA
Розташовується у зібраннях:Людинознавчі студії. Серія Філософія

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
148-Текст статті-285-2-10-20220803.pdf985,2 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.