Деякі критичні зауваження на думку Михайла Драгоманова про відсутність систематичного світогляду та систематичної освіти у Тараса Шевченка

Abstract

Метою статті є дослідження рівня теоретичності поглядів Тараса Шевченка. Переосмислення спадщини видатного українця є, як ніколи, актуальною справою. А однозначної позиції щодо його теоретичних ідей немає як у основоположників української теоретичної думки (М.П. Драгоманов), так і в сучасних дослідників. Тому науковою новизною статті можна вважати виявлення ряду фактів, які суперечать поширеній думці про те, що Тарас Шевченко був «талановитим самородком», і, навпаки, свідчать про наявність у нього всіх умов для отримання дуже якісної, як на той час, освіти і формування систематичного, цілісного, передового для його доби світогляду. Тобто автори беруться спростувати напівмістичний погляд на Тараса Шевченка, згідно якого його хист з’явився «з нічого», без відповідної освіти, без будь-якого впливу на нього сучасної йому теоретичної думки, ба, навіть без будь-яких особливих зусиль з його сторони. Для досягнення поставленої мети було використано метод підбору фактів, які підтверджували б робочу гіпотезу, згідно якої освіта, яку отримував Тарас Шевченко, в основних рисах цілком відповідала тому рівню, на якому знаходилася тодішня освіта взагалі. Оскільки автори розуміють, що такий метод не можна назвати неупередженим, було застосовано також компаративний метод, за допомогою якого було проведено порівняння освіти Т. Шевченка та Л. Толстого. При цьому широко використовувався контент-аналіз художніх творів самих письменників про свою освіту – «Автобіографії» та повісті «Княгиня» Тараса Шевченка, і повістей «Дитинство» та «Отроцтво» Льва Толстого. Велику увагу в статі зосереджено на підборі і аналізі тих фактів, які свідчать, що величезний вплив на формування світогляду Тараса Шевченка мало його досить ґрунтовне знайомство з основами античної культури, ідеями французького та німецького просвітництва і класичної німецької філософії.