Інституціональні формизабезпечення етичних норм у зонах ведення бойових дій: українські реалії

Abstract

Метою дослідження є аналіз наявних інституціональних форм забезпечення морально-етичних норм у зонах ведення бойових дій, зокрема в Україні, виявлення певного кола проблем щодо реалізації закріплених даними інституціональними формами морально-етичних приписів та норм у соціальних та воєнних практиках сучасної України. Методологія. У дослідженні на основі міждисциплінарного та конкретно-історичного підходів здійснено аналіз інституціональних форм забезпечення етичних норм у зонах ведення бойових дій з урахуванням світового та вітчизняного досвіду. Головна увага надається розглядові сформованих на теренах України відповідних механізмів та соціальних інститутів, функціонування яких здатне забезпечити додержання морально-етичних норм під час ведення бойових дій на теренах нашої країни. При проведенні дослідження було використано методи філософської рефлексії, аналізу, синте-зу, аналізу документів, моніторингу, спостереження. Контекстом даного дослідження є реалії ведення бойових дій в сучасній України. Своєрідність отриманих результатів: 1) Визначено наявні в Україні основні механізми та соціальні інститути, метою функціонування яких є забезпечення морально-етичних норм та принципів у зонах ведення бойових дій. 2) Виявлено низку системних проблем, пов’язаних з при-кладними аспектами функціонування визначених соціальних інститутів та механізмів на основі аналізу українських реалій, починаючи з подій 2014 і по березень 2022 років включно. 3) Обґрунтовано провідну роль принципу гуманізму, який має стати домінуючим у зоні ведення бойових дій. 4) Моніторинг сьогодення демонструє наявні у різноманітних соціальних та військових практиках деформації, пов’язані з порушенням принципу гуманізму, що здатне привести до значних ризиків. 5) Обґрунтовано залежність ефективності функціонування озна-чених соціальних інститутів та механізмів від наявного рівня морально-етичної та правової культури суб’єктів соціальної взаємодії у зоні ведення бойових дій. 6) Обґрунтовано тезу про наявну поляризацію українського суспільства за морально-етичною ознакою. Головною перспективою дослідження є пошук оптимальних механізмів практичного втілення в різноманітні соціальні та військові практики інституціонально закріплених морально-етичних норм та принципів у зонах ведення бойових дій на теренах України. Проведене дослідження відкриває чисельні перспективи для подальших розвідок науково-теоретичного та науково-практичного спрямування.