Теоретические основания модели формирования готовности студента к здоровьесозидающей деятельности

Abstract

Проблема здоровʼя, фізичної підготовки та фізичного розвитку студентської молоді вимагає кардинального розв’язання. У звʼязку з цим суттєво підвищується статус фізичної культури як навчальної дисципліни і як найважливішого когось компонентом цілісного розвитку особистості у розв’язанні завдань залучення студентської молоді до цінностей фізичної культури, здорового способу життя.

Мета дослідження: розробка теоретичної моделі формування готовності студентів до з здоровʼязбережувальної діяльності, спрямованої на збільшення потенціалу свого здоровʼя. Методи: аналіз і синтез інформації з літературних джерел, з використанням методу моделювання. Результати: визначено сутнісні характеристики здоровʼязбережувальної діяльності на основі аналізу теоретичних джерел, уточнено поняття «готовність студента до здоров’язбережувальної діяльності», визначено складові її структурні компоненти. Спеціально сконструйований освітній процес, передбачає насамперед включення рефлексивного аналізу, спрямованого на усвідомлення студентами цільового призначення технології, її сутності, способів виконання, отриманих результатів, свого ставлення до неї, що допомагає їм опанувати і методику використання цих технологій у своїй майбутній професійній діяльності, тобто навчити своїх вихованців управляти власним здоровʼям.

Модель формування готовності студентів до здоров’язбережувальної діяльності розроблена з урахуванням структури педагогічного процесу і має у своєму складі ціннісно-цільовий, змістовний, діяльнісний і результативний компоненти. Заснована на теоретико-методологічних положеннях системного, особистісно орієнтованого, субʼєктно-діяльнісного підходів. Модель формування готовності студентів до здоровʼязбережувальної діяльності є спеціально організованим багатокомпонентним процесом, що містить такі взаємоповʼязані елементи, як мета, завдання, зміст, засоби, умови її забезпечення, критерії, показники та рівні досліджуваної готовності, відображення в ціннісно-цільовому, змістовому, діяльнісному та результативному компонентах.