Social and educational child custody initiatives in Poland (historical and pedagogical aspects)

Abstract

Опіка над дітьми у Польщі була і є однією з головних складових людського життя. З найдавніших часів суспільство намагалося протидіяти сирітству, керуючись релігійними та гуманістичними мотивами. Тогочасною домінуючою формою опіки була благодійність, характерними ознаками якої є безкорисливість, добровільність, усвідомленість і цільовий характер. Опіка здійснювалася в основному через костел або релігійні інституції.

Акцентовано увагу на появі сирітства і бездомних дітей, яке було породжене війною, бідністю або епідемією. Тому важливо було створювати притулки, дитячі будинки, а також інші осередки, в яких діти отримували б підтримку і допомогу. В епоху Середньовіччя допомогу отримували не тільки сироти, бідні, але й хворі люди, жебраки, прочани.

Зазначено, що перші притулки для дітей відкрилися з ініціативи королеви – Марії-Людвики. Опіку і контроль за перебуванням дітей здійснював спеціальний комітет. Метою діяльності Згромадження жінок-опікунок при євангельській громаді була допомога у забезпеченні бідних, хворих і сиріт харчуванням. Найбільше польських опікунських інституцій і благодійних товариств виникло у період 1897 – 1905 рр. на території Польського Королівства. При костелах і релігійних громадах опікунсько-виховну функцію виконували лікарні і притулки, які на засадах християнського милосердя надавали підтримку і допомогу нужденним і покинутим дітям. Важливим засобом підтримки дітей та молоді були сиротинські фонди, опікунські та релігійні інституції, благодійні товариства.

З’ясовано, що для Польщі характерним є подолання дитячої безпритульності, влаштування і поліпшення матеріальних умов, налагодження опікунсько-виховної роботи. Доведено, що громадсько-педагогічні ініціативи у сфері опіки були різноманітними і багатогранними, залишили свій слід в історії Польщі та опікунській педагогіці. Товариства були численними, добре організованими, мали свої статути, кошти для проведення діяльності. Програма товариств була чітко продуманою від початку до кінця, що не втратило актуальності і сьогодні. Опікунсько-виховна діяльність благодійних товариств збагатила педагогічну думку, представила традиції опіки та виховання як суттєву частину польської народної педагогіки. Ідея гуманізму була й залишається ключовою у наданні всебічної опіки дітям в опікунсько-виховних установах і школах.