Музикознавча діяльність Любові Мандзюк

Abstract

Бандурне мистецтво – вагома невід’ємна частина української музичної культури. У процесі його становлення та розвитку чітко простежується гендерна асиметрія: виконавство на бандурі протягом багатьох століть вважалося «не жіночою» справою. Однак її нівелювання протягом ХХ століття відкрило для цього прадавнього виду мистецтва нові перспективи, що якнайповніше відобразили та увиразнили національні культурні традиції. Серед знаних українських жінок-бандуристок сучасності – кандидатка мистецтвознавства, доцент кафедри народних інструментів Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського Любов Мандзюк. Її внесок у становлення і ствердження сучасного бандурного мистецтва на Харківщині та в Україні в цілому є визначальним. Мета нашої розвідки полягає у висвітленні та ґрунтовному аналізі музикознавчого доробку Л. Мандзюк, що є першою спробою осмислення цієї сфери діяльності мисткині. Матеріали дослідження дали підстави для висновків про те, що на музикознавчу діяльність харківської науковиці безумовно вплинули її виконавська, педагогічна та громадсько-організаційна практики. Характерними ознаками наукових досліджень Л. Мандзюк є використання міждисциплінарного підходу, а також так званий «регіональний аспект»; музикознавчі розвідки Л. Мандзюк є актуальними та мають попит у контексті утвердження й розвитку національної музичної культури, важливою частиною якої є бандурне мистецтво