ФЕНОМЕН ОБРАЗУ В ПСИХОЛОГІЧНІЙ НАУЦІ: АНАЛІТИЧНИЙ ПОГЛЯД, СУТНІСТЬ ТА ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВУ

Abstract

У статті здійснено теоретичний аналіз феномену «образ», що зумовлюється потребою розвитку психології особистості та формуванням науково-психологічної бази дослідження. Авторами проаналізовано різні погляди дослідників на розуміння природи психологічного образу. Розглянуто висновки теоретичних напрацювань учених про категорію «образ» у зарубіжній, вітчизняній та українській психології. З’ясовано, що образ визначається зовнішнім та внутрішнім світом, а саме мотивами особистості, потребами особистості, цінностями особистості, культурою, в якій людина соціалізується і мовою. Автори статті зазначають, що образ світу передбачає вивчення когнітивних процесів індивіда в контексті його суб’єктивної картини світу і як вона складається у цього індивіда протягом розвитку пізнавальної діяльності. Описано такі структури образу як основна та поверхнева, а також розглянуто класифікації образів у психологічній науці. Зазначається, що індивідуалізм образів визначається показниками провідної модальності (зорової, слухової, тактильної), інтенсивністю психічних процесів, особливостями організації просторово-часової структури, а індивідуальні відмінності в образах відіграють велику роль в ефективності діяльності і при соціально-психологічній адаптації. Підкреслено, що одним із аспектів дослідження образів є прояв індивідуальних особливостей вторинних образів у поведінці та спілкуванні особистості. Розширено наукові уявлення про архетипові образи та наголошено на основні сфери психічної реалізації в моделі генези архетипових образів становлення професійного спрямування. Встановлено, образ людини культури, визначає цілісну сферу культурної особистості, а «образ світу» є багаторівневою цілісною системою уявлень особистості про світ, про себе, про свою діяльність, усвідомленою системою уявлень особистості про самого себе