Формування особистості майбутнього лікаря як "людини культури"

Abstract

Сучасний період характеризує “людину культури” як рушійну силу, що визначає взаємовідносини, безпеку, благополуччя, виживання й розвиток особистості і суспільства загалом. “Людина культури” розглядається як особистість діалогічна, оскільки у нинішніх умовах взаємини особистості з навколишніми і світом можуть бути успішними, якщо ґрунтуються на основі діалогу. Також діалогічна функція проявляється у здатності до комунікації, відкритості для творчої взаємодії та спільної кооперації. Власне ідея розвиватися, знаходити та оновлювати знання і практичні навички, системно мислити й породжувати нові ідеї, проявляти ініціативу та керувати емоціями, оцінювати ризики клінічної ситуації чи обґрунтовувати тактику лікування або власну позицію лише вступаючи у стосунки з колегами. Крім того, існує взаємозв՚язок процесів розвитку емпатії і самореалізації особистості, що підводить до самовдосконалення на основі звернення до культури взаємовідносин, поваги до особистості та її прав; розвитку прагнення до самопізнання, самовдосконалення; формування позитивної “Я-концепції”; досвіду міжособистісної взаємодії; здатності до соціальної творчості, цивільної відповідальності.