Фразеологічні одиниці української та польської мов з лексемою «собака» як мовні експоненти культурних знаків

Abstract

У статті проаналізовано фразеологічні одиниці української та польської мов з лексемою «собака» у зіставно-порівняльному аспекті з погляду лінгвокультурологічних студій; зазначено, що в усталених виразах того чи того етносу віддзеркалюється його культура, притаманне йому бачення навколишнього світу, спостереження людини за поведінкою тварин; встановлено, що фразеологічні одиниці формують картину світу носіїв мови, позаяк містять результати культурного досвіду народу; з’ясовано, що кожен народ по-своєму бачить, розуміє і сприймає навколишній світ – одні й ті ж явища дійсності у двох різних культурах можуть мати діаметрально протилежні оцінки; підкреслено, що образ собаки в носіїв української та польської мов має як позитивні (працьовитість, досвідченість, відважність, відданість, жвавість, настирливість, слухняність, енергійність, кмітливість, швидкість), так і негативні (байдикування, ласість, ледачість, боягузство, брехливість, жадібність, підлабузництво (улесливість), злість (жорстокість), неосвіченість, роздратованість) конотації