Українське націоналістичне підпілля та повстанський рух на Дрогобиччині в 1940–1950-х роках: сучасна українська історіографія

Abstract

В історіографічному аспекті розглянуто сучасні тенденції та перспективні напрями дослідження діяльності підпільно-повстанських структур на Дрогобиччині в 40–50-х роках ХХ ст. Доведено, що після 1991 р. українські історики не тільки поглибили наявні знання про український визвольний рух у краї, а й розширили діа пазон наукового пошуку. Встановлено, що найбільше їхнє досягнення – уведення до наукового обігу численних архівних матеріалів, що посприяло збагаченню наукових історичних знань про будову і керівний склад Дрогобицької округи ОУН, бойові дії підпілля ОУН та загонів УПА, форми й методи боротьби комуністичного режиму проти українського самостійницького руху. З’ясовано, що сьогодні історична наука має значно більше інформації про учасників національно-визвольної боротьби. Наго лошено на важливості актуалізації питань, пов’язаних із діяльністю Дрогобицького обласного проводу ОУН(б). Зазначено, що перед дослідниками стоїть завдання продовжити наукову історичну реконструкцію українського визвольного руху у краї, зокрема необхідно з’ясувати повний склад Дрогобицького обласного проводу ОУН(б) та простежити діяльність цієї структури від осені 1941 р. до кінця 1944 р. Виявлено брак інформації про її чільних діячів. Крім того зауважено, що додаткових знань потребує проблема формування, оперативного керівництва та масштаб бойових дій структурних підрозділів УПА ВО-5 «Маківка» (1943–1944) і ТВ-24 «Маківка» (1945–1949). Підтверджено актуальність питання місця й ролі ГКЦ у військово-політичній, виховній і пропагандивній діяльності ОУН та УПА, стосунків українського повстанського руху з єврейським населенням та українсько-польського протистояння в роки Другої світової війни на теренах регіону. Висловлено сподівання, що й надалі триватимуть пошук та актуалізація джерельної бази українського руху Опору часів Другої світової війни та повоєнного періоду