Теоретические и методические аспекты использования кейс-технологии в профессиональной подготовке будущих педагогов

Abstract

У статті розкриваються окремі аспекти науково-методичного забезпечення застосування кейс-технології в освітньому процесі професійної підготовки майбутніх педагогів: підходи до розкриття дефініцій «кейс-технологія», «кейс-метод», «кейс-стаді» на основі аналізу поглядів зарубіжних і вітчизняних учених, спільні та відмінні риси різних методів, складових кейс-технології. Відзначається, що кейс-технологію складає сукупність таких методів, як кейс-метод, кейс-стаді, метод ситуаційного аналізу, метод інциденту, аналізу ділових ситуацій та ін. Автори вважають, що ключовими загальними ознаками для всіх методів виступає «завдання-ситуація», яка піддається глибинному аналізу з позиції або встановлення проблеми, або пошуку чи обґрунтування оптимальних або можливих варіантів її розв’язання, використання яких в освітньому процесі відповідає основним критеріям технологічності – науково обґрунтований алгоритм (законодоцільність), гарантованість результату. Особлива увага надається встановленню відмінності між такими двома найбільш поширеними методами, як кейс-метод і кейс-стаді.

Особливий інтерес для освітньої практики може мати аналіз підходів до класифікації кейсів (за програмними цілями використання, кількістю вихідних даних і характеру роботи з інформацією, за видами аналізу), що визначають особливості розробки та області їх ефективного використання. У статті обґрунтовується освітній потенціал технології, який полягає у посиленні практичної спрямованості професійної підготовки майбутніх педагогів (за рахунок реалізації контекстного навчання), в істотному підвищенні продуктивності педагогічного процесу, зумовленому сутнісними ознаками кейсів і їх можливостями в розвитку професійних і універсальних компетенцій.

Один з важливих аспектів науково-методичного забезпечення кейс-технології – особливості її застосування: характеристика змісту роботи на кожному з етапів, місце кейс-технології у системі занять