Professionalizacia pilota wojskowego: dyskurs spoleczno-pedagogiczny

Abstract

Військовий пілот, з одного боку, професійний солдат, що становить окрему професійну категорію, а з іншого – оператор літака. До цієї професії належать специфічні завдання як захист вітчизни, так і служіння суспільству, готовність присвятити найвищі цінності країні. З іншого боку, він є важливим фахівцем, від якого вимагають психофізичних схильностей, знань і навичок у пілотуванні складної авіаційної техніки. Умови його служби в повітрі незвичайні для функціонування людини. Він виконує свої завдання в умовах, до яких людина природно не пристосована. Вона піддається сильному негативному впливу факторів навколишнього середовища: перевантаження, вібрації, шуму, обмеженої видимості, виконання завдань в різний час дня і ночі тощо. Крім того, напругу і навантаження зумовлює використання дорогого обладнання і здійснення небезпечних повітряних місій часто по невідомому району. Умови цієї служби означають, що професія пілота є досить елітарною, а служба надзвичайно престижною. Ця унікальність також призводить до формування сильних соціальних звʼязків і прикладів моделей поведінки, характерних для пілотів.

Функціонування пілота у складних ситуаціях включено до професіограми пілота. Пілот може відчути в своїй службі ситуацію з депривацією, що виникає внаслідок нездатності задовольнити важливі фізіологічні, психологічні або соціальні потреби. Виконання завдань різного ступеня складності і за різних умов може бути джерелом фізичних і психічних перевантажень. Щоб виконувати надійно повітряні місії, він повинен часто долати незручності, викликані причинами не залежно від нього. У свою чергу виконання місій над ворожим районом в умовах служби в іноземних місіях може зазнати втрати важливих цінностей, особливо здоров'я і життя. Виконання цих завдань вимагає постійної уваги і концентрації, точності дій і прийняття різних важливих рішень в умовах обмеженого часу. Іноді виникають конфлікти і непорозуміння в команді пілота, що є дезорганізуючим фактором його професійної діяльності. Особливим тягарем для військового пілота є стрес, який є реакцією організму на руйнівний вплив стимулів і реакцій, накладених на психологічні або фізичні вимоги, умови виконання повітряних завдань, загрозу засобів нападу на ворога на його території. У випадку з іноземними місіями це призведе до тягаря, що виникає внаслідок віддаленості від родичів і постійного функціонування в умовах небезпеки не тільки під час польоту, але і в умовах військової служби на землі, де є загроза можливого теракту