Образ Євхаристії в давній українській літературі

Abstract

Дослідження присвячене темі Євхаристії в давній українській літературі. Мета статті полягає в тому, щоб у середньовічному, ренесансному та бароковому періодах української літератури виявити твори на тему Євхаристії та євхаристійні символи, зʼясувати специфіку ставлення наших предків до найбільшого християнського таїнства, розкрити особливості художніх рефлексій довкола цього метаобразу. Провідним методом аналізу нашого дослідження обрано христологічну інтерперетацію. У статті наголошено, що благоговійне ставлення до Святих Таїнств прийшло на Русь із прийняттям християнства. Цьому сприяла активна рецепція на києворуському ґрунті богослужбової, святоотцівської, агіографічної літератури, перекладеної з грецької, болгарської та сербської мов. Доведено, що тема Причастя прямо чи опосередковано наявна майже в усіх релігійних оригінальних творах, насамперед в агіографічній, патериковій, повчальній та ораторсько-проповідницькій прозі. Її розробляв Митрополит Іларіон Київський, Кирило Турівський, Данило Паломник, Теодосій Печерський, автори Києво-Печерського патерика та ін. Простежено, що у ХIV−ХVІ ст. тему Євхаристії, зокрема її започаткування, репрезентує творчість Григорія Цамблака. Зʼясовано, що ще одним етапом активізації рефлексій довкола цього Таїнства стає полемічна література, яка концентрується не стільки на сенсі Євхаристії, скільки на формі Причастя. Виявлено, що майже кожен полеміст чи то православного, чи унійного табору так чи так торкався цієї теми. Це Мелетій Смотрицький, Христофор Філалет, Захарія Копистенський, Іпатій Потій тощо. В українській бароковій літературі образ Євхаристійної Трапези стає найбільш органічним для ораторсько-проповідницької, агіографічної та паломницької прози. Це, зокрема, твори Дмитра Туптала, Паїсія Величковського та Василя Григоровича Барського. Висновки. На підставі загального аналізу історико-літературних тенденцій ХІ−ХVІІІ ст. можемо узагальнити, що тема Євхаристії з різними смисловими акцентами представлена на кожному історичному етапі нашої літератури. Закономірно, що її розвивали та пропагували тогочасні письменники-богослови, проте вона наявна також у творах т. зв. світських авторів, світогляд яких визначали християнські цінності. Важливо зазначити, що Євхаристія як художній образ часто оприявнюється у творах за допомогою символів.