Поєднання дієслова БУТИ з пасивним дієприкметником у функції предиката в українській та німецькій мовах

Abstract

У статті розглянуто вживання допоміжного дієслова-зв’язки бути з пасивним дієприкметником; проаналізовано його використання для побудови пасивних форм в українській (пасив стану) та німецькій (Zustandspassiv) мовах, а також проілюстровано класифікацію інших типів конструкцій із таким предикатом у німецькій; висвітлено їх відображення у формально-синтаксичних та семантико-синтаксичних структурах висловлення; досліджено їх місце та функції на матеріалі текстів сучасної української та німецької художньої літератури.