Прикладки-етноніми в українському фольклорі

Abstract

У статті досліджено семантичні особливості прикладок-етнонімів у творах усної народної творчості та визначено структуру прикладкових сполучень на позначення національно-етнічної характеристики людини у фольклорних текстах. З’ясовано, що найчастіше у фольклорних текстах прикладками виступають видові назви, рідше – відокремлені прикладки, що пояснюють особовий займенник або дають пояснювальну, уточнювальну інформацію щодо головного слова. Доведено, що найпоширенішими етнонімами, які виконують функцію прикладок, є «українці», «татари», «ляхи», «жиди», що зумовлено тематикою українського фольклору, його соціальним та суспільним спрямуванням.