Особливості структурування словотвірних парадигм іменників - назв одиниць виміру часу

Abstract

У статті з позицій основоцентричного словотвору висвітлюються закономірності та особливості структурування словотвірних парадигм іменниківназв одиниць виміру часу (рік, місяць, тиждень, доба, день, година, хвилина, секунда), які у межах темпорального лексико-семантичного поля становлять специфічну лексичну мікросистему. Виділена для аналізу група темпоральних іменників репрезентує у мові такі відрізки часу, що мають точно визначені одиниці виміру і актуалізують концепти різного рівня узагальнення, між якими встановлюються відношення гіпонімії. Дослідження словотворчого потенціалу іменників цієї лексико-семантичної групи слів здійснюється на концептуальних засадах про те, що:1) наповнення та склад словотвірних парадигм залежить насамперед від смислової структури твірного слова; 2) структура дериваційних моделей визначається динамікою денотативних, а в багатьох випадках і конотативних (асоціативних) сем в акті деривації; 3) для виявлення особливостей структурування словотвірних парадигм важливою є прагматика твірного слова, бо власне на основі його конотацій, прагматичних елементів, ознак, які безпосередньо не входять в семантику слова, воно часто бере участь в актах деривації. У статті доводиться, що знання закономір- ностей семантичних трансформацій номінативної бази в актах деривації, при яких одні мовні форми послідовно перетворюються в інші, дозволяє виявити динамічний характер мови і створити структурно-семантичну типологію словотвірних парадигм.