Особливості функціонування онімів у складі прислів’їв та приказок з семантикою “життєві ситуації” (на матеріалі російської та української мов)

Abstract

У статті розглядається семантика і функціонування антропонімів і топонімів як стрижневих компонентів у складі російських та українських прислів’їв і приказок на позначення різних життєвих ситуацій. Виокремлено тематичні підгрупи досліджуваних фразеологізмів: оцінка ситуації чи окремої людини; форми поведінки людини; успіх, удача, щастя; невдачі; горе–біда; голод; оцінка краси; досягнення бажаного, результат; напрямок; знаходження на чужині; зміна дня і ночі (пір року, літ) тощо. Висвітлюються шляхи їх образно-метафоричного переосмислення і трансформації у загальні назви.