To the issue of derivative relations between a lexeme and a phrasal lexeme in french language

Abstract

У статті розглянуто деривативні відносини лексеми і фразеолекси, на основі яких утворюється самостійна лексична одиниця з новим значенням. Підкреслено, що, зазвичай, новий зміст, що випливає з фразеологізму, маючи в своїй основі предметно-чуттєве відображення первинного десигнату в свідомості людини, має подібну природу. Це надає «її» фразеолексі символічний характер і перетворює у фразеосимвол. Дуже часто символ, як і образ, зароджується в слові ще до того, як воно отримує нове значення на основі цього символу. Це пов’язано зі здатністю людини створювати символи з навколишнього середовища, наділяти речі, явища, події новими рисами і властивостями. Зазначено, що формування нового змісту у фразеолексі є процесом. Цей процес проходить чотири етапи: 1) розчинення фразеолекси у фразеологізмі; 2) утворення загального асоціативного значення в одній і тій же фразеолексі кількох фразеологізмів; 3) формування символічних значень; 4) утворення фразеосимволу. На першому етапі утворення символічного значення у фразеолексі відбувається її розчинення у фразеологізмі, що свідчить про смислову неподільність фразеологізму. На другому етапі семантичного прирощення у фразеолексі низки фразеологізмів утворюються асоціативні значення. З’ясовано, що наявність в фразеотематичних полях фразеолекс з символічним значенням, незважаючи на їх нечисленність, дозволяє зробити висновок про функціональне навантаження фразеолекси при утворенні в ній одного з аспектів значення. Оказіональне вживання окремими авторами таких лексем, як mur, clef та ін., утворених від фразеологізмів, з часом стає загальновживаним, висловлюючи нові смислові відтінки і засвідчуючи, що фразеологія сучасної французької мови є джерелом збагачення її словникового складу.