Проблема відтворення історичної лексики в романі «Фортеця на Борисфені» Валентина Чемериса

Abstract

Наше дослідження пов’язане, з одного боку, з аналізом лексико-семантичних груп історизмів та їхніх стилістичних особливостей в романі Валентина Чемериса «Фортеця на Борисфені», а з іншого, – з розумінням нової емоційної або нової функціонально-стильової забарвленості, яку вони набувають на певному часовому зрізі. Це дає нам можливість зробити висновок, що їх уживання в мові зумовлено не тільки семантичною, а й стилістичною парадигматикою. Лексикологічні дослідження останніх років характеризує посилений інтерес до проблем розвитку мови, до механізму вдосконалення засобів лексичної номінації, вияву тенденцій розвитку слова й лексичного фонду загалом. Робота з фактичним матеріалом показала, що історична лексика не вийде з ужитку хоч би тому, що без неї неможливо створити історичний художній твір. Мета нашого дослідження полягає у вивченні стилістичних особливостей лексико-семантичних груп історичної лексики в романі «Фортеця на Борисфені» Валентина Чемериса як засобу відображення побуту, звичаїв, військової діяльності козаків. Основні методи лінгвістичного дослідження: теоретичний аналіз; порівняльно-історичний метод; описовий метод; системний аналіз (добір фактичного матеріалу та його групування). Наукова новизна дослідження полягає в проведенні самостійного комплексного аналізу історичної лексики в романі «Фортеця на Борисфені» Валентина Чемериса з погляду її семантико-функціональних та стилістично-функціональних особливостей. Зазначимо, що основна функція історичної лексики – номінація колишніх історичних реалій. У статті йтиметься про співвіднесеність історизмів зі словами одного або різних стилістичних рівнів. Щоб значення історичних слів було зрозумілим, наводитимемо контекст, у якому їх використано. У ході дослідження встановлено, що в романі Валентина Чемериса «Фортеця на Борисфені» переважають історизми, що належить до козацької лексики. Меншу кількість застарілої лексики становлять слова, пов’язані з веденням домашнього господарства, оселею або ж з працею мешканців сіл.