Авторські фразеологізми Миколи Понеділка як «засіб занурення у внутрішній світ, де збереглися спогади про Україну» (В. Супрун)

Abstract

У статті порушено проблему утворення авторських фразеологізмів у результаті фразеологічних трансформацій і розглянуто ці фразеологізми як засіб вираження внутрішнього світу автора з його думками, хвилюваннями, радощами і болем. Матеріалом для розвідки послугувала творчість відомого українського письменника – представника діаспори – Миколи Понеділка, зокрема його збірка оповідань, новел і повістей «Зорепад». Передусім проаналізовано коло досліджуваних науковцями питань, пов’язаних з фразеологічними трансформаціями, зокрема визначено стан випрацювання теоретичних засад таких змін у складі фразеологізмів, розглянуто найбільш відомі механізми систематизування, розмежовано фразеологічні трансформації від інших суміжних явищ. Окреслено загальні чинники, які зумовлюють такі трансформації. З’ясовано, що найбільш важливими з них є потреби актуалізації художнього мовлення, детерміновані загальною настановою того чи того твору (його жанровою належністю, ідейно-художньою спрямованістю), забезпечення пов’язаності фразеологізму з контекстом, від чого залежить змістова цілісність сприймання самого фразеологізму і інформативність усього тексту, авторське уподобання щодо використання мовних засобів. Услід за більшістю дослідників виокремлено три способи змін у складі фразеологізмів – фразеологічні варіації, фразеологічні модифікації та фразеологічні трансформації, схарактеризовано особливості кожного з них. Докладно описано прийоми структурно-семантичних фразеологічних трансформацій, репрезентованих у збірці Миколи Понеділка «Зорепад». Визначено ступінь оригінальності утворених унаслідок цих змін фразем, простежено продуктивність фраземотвірних процесів, з’ясовано особливості вираження душевних переживань автора, його невимовної туги за батьківщиною. Аналіз дібраного фактичного матеріалу дав змогу висновувати про достатню репрезентованість авторських фразем, які постали внаслідок різних прийомів структурно-семантичних трансформацій: субституції як якісної зміни, поширення, фразеологічного натяку, контамінації як кількісних змін і фразеологічної інверсії та синтаксичної трансформації як різновиду структурних змін. Проте зауважено, що специфіку фразеотворчості Миколи Понеділка становить метод комбінування цих прийомів в одній авторській фраземі.