Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/5936
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorБроварська, Ілона-
dc.date.accessioned2025-04-29T08:37:33Z-
dc.date.available2025-04-29T08:37:33Z-
dc.date.issued2024-
dc.identifier.citationБроварська, Ілона. Становлення та розвиток політичної лінгвістики в контексті глобальних суспільних трансформацій / І. Броварська // Проблеми гуманітарних наук : зб. наук. праць ДДПУ імені Івана Франка / М-во освіти і науки України, ДДПУ ім. І. Франка ; [редкол.: М. Ю. Федурко (гол. ред.), С. М. Альбота, О. В. Косович та ін.]. - Дрогобич : Вид. дім "Гельветика", 2024. - Вип.60 : Філологія. - С. 33-42.uk_UA
dc.identifier.urihttp://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/5936-
dc.description.abstractУ цій розвідці запропоновано огляд основних етапів становлення політичної лінгвістики, кожен з яких ознаменований з’явою різних концепцій політичної комунікації, що відповідали потребам часу та історичному контекстові. Встановлено, що проблеми політичної лінгвістики беруть свій початок ще в античній риториці, проте зі з’явою нових засобів комунікації фокус уваги дослідників поступово зміщується з вивчення риторичної майстерності політичних мовців до досліджень політичної комунікації. Політична комунікація – це інтерактивний процес, що передбачає передачу інформації серед політиків, ЗМІ та громадськості та здійснюваний вниз від владних інституцій до громадян, горизонтально – у зв’язках між політичними акторами, а також вгору – від громадської думки до влади. Перша світова війна послугувала поштовхом до вивчення політичної комунікації в контексті суспільно-політичних процесів, тоді як Друга світова лиш увиразнила актуальність цих наукових досліджень. Базуючись на теоретичних засадах соціальної психології, науковці вивчали механізми маніпуляції громадською свідомістю, застосовувані в пропаганді та політичній агітації. У цей час з’явилась дворівнева модель комунікації (the two-step flow of communication) П. Лазарсфельда, методика контент-аналізу й п’ятикомпонентна модель комунікації Г. Лассвелла. Аналіз лексичних та пунктуаційних мовних засобів, активованих у тоталітарному дискурсі, продемонстрував, як мова може стати інструментом для викривлення навколишньої дійсності. Дослідження, присвячені вивченню політичної комунікації, були підсилені концепціями, напрацьованими у сфері масової комунікації, зокрема щодо мови «ефектів» та «впливів» (a language of «effects» and «influences»). У цей період популярності набувають теорії порядку денного (agenda-setting theory), фреймінгу (framing) та праймінгу (priming), суголосні з позицією про те, що ЗМІ потенційно здатні впливати на установки аудиторії, суттєво, проте, залежні від уже сформованих упереджень, позначуваних значною мірою на процесах обробки медіа-повідомлень. Застосування цифрових медіатехнологій, зростання популярності соціальних мереж засвідчили новий етап у розвитку політичної лінгвістики, що досі триває.uk_UA
dc.language.isouauk_UA
dc.subjectполітикаuk_UA
dc.subjectполітична лінгвістикаuk_UA
dc.subjectполітична комунікаціяuk_UA
dc.subjectтеорія медіаефектівuk_UA
dc.titleСтановлення та розвиток політичної лінгвістики в контексті глобальних суспільних трансформаційuk_UA
dc.typeСтаттяuk_UA
Розташовується у зібраннях:2024 Вип. 60. Філологія

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
броварська.pdf397,77 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.