Становлення та розвиток політичної лінгвістики в контексті глобальних суспільних трансформацій

Abstract

У цій розвідці запропоновано огляд основних етапів становлення політичної лінгвістики, кожен з яких ознаменований з’явою різних концепцій політичної комунікації, що відповідали потребам часу та історичному контекстові. Встановлено, що проблеми політичної лінгвістики беруть свій початок ще в античній риториці, проте зі з’явою нових засобів комунікації фокус уваги дослідників поступово зміщується з вивчення риторичної майстерності політичних мовців до досліджень політичної комунікації. Політична комунікація – це інтерактивний процес, що передбачає передачу інформації серед політиків, ЗМІ та громадськості та здійснюваний вниз від владних інституцій до громадян, горизонтально – у зв’язках між політичними акторами, а також вгору – від громадської думки до влади. Перша світова війна послугувала поштовхом до вивчення політичної комунікації в контексті суспільно-політичних процесів, тоді як Друга світова лиш увиразнила актуальність цих наукових досліджень. Базуючись на теоретичних засадах соціальної психології, науковці вивчали механізми маніпуляції громадською свідомістю, застосовувані в пропаганді та політичній агітації. У цей час з’явилась дворівнева модель комунікації (the two-step flow of communication) П. Лазарсфельда, методика контент-аналізу й п’ятикомпонентна модель комунікації Г. Лассвелла. Аналіз лексичних та пунктуаційних мовних засобів, активованих у тоталітарному дискурсі, продемонстрував, як мова може стати інструментом для викривлення навколишньої дійсності. Дослідження, присвячені вивченню політичної комунікації, були підсилені концепціями, напрацьованими у сфері масової комунікації, зокрема щодо мови «ефектів» та «впливів» (a language of «effects» and «influences»). У цей період популярності набувають теорії порядку денного (agenda-setting theory), фреймінгу (framing) та праймінгу (priming), суголосні з позицією про те, що ЗМІ потенційно здатні впливати на установки аудиторії, суттєво, проте, залежні від уже сформованих упереджень, позначуваних значною мірою на процесах обробки медіа-повідомлень. Застосування цифрових медіатехнологій, зростання популярності соціальних мереж засвідчили новий етап у розвитку політичної лінгвістики, що досі триває.