Словник весільної лексики бойківських говірок. Літера Ж

Abstract

У статті представлено один із варіантів упорядкування регіонального діалектного словника весільної лексики на прикладі бойківських говірок, укладений на основі доступних фольклорно-етнографічних матеріалів, лексикографічних та лінгвогеографічних джерел, діалектних текстів, архівів діалектологічних експедицій і власних записів авторки, зібраних польовим методом у селах Бойківщини Львівської та Івано-Франківської областей. Реєстр словника охоплює насамперед назви тематичної групи весільної лексики, яких не засвідчено в словниках та словничках бойківських говірок або які зафіксовано з іншою обрядовою семантикою чи як загальновживані. Цінними в лексикологічному та лексикографічному планах є збережені в словнику раритетні слова та вислови. До «Словника весільної лексики бойківських говірок» увійшли слова, словосполучення, описові конструкції, фразеологізми, паремійні одиниці, фрагменти зв’язного мовлення, завдяки яким змодельовано загальний уклад духовно-матеріального життя бойків. Розлогі ілюстрації не тільки виявляють текстову поведінку назв, а й наповнюють лексикон живим мовленням бойків. Ідеться про мінітексти, які виголошують під час виконання тієї чи тієї обрядодії або які мають стосунок до обрядодій, про усталені мовленнєві формули-побажання, настанови, замовляння тощо. Лексикографічна репрезентація весільної лексики бойківських говірок, уможливлена завдяки діалектологічним, етнографічним, фольклористичним джерелам, сприяє моделюванню цілісної «картини» весільної лексики в українських діалектах, а також науковим висновкам щодо формування лексики бойківського говору та її ареальної поведінки у просторі й часі. Представлений фрагмент словника – перший крок до його впорядкування, а відтак – до появи зведеного словника весільної лексики української мови, створення якого передбачає передусім потребу виробити уніфіковані принципи репрезентації зібраного говіркового матеріалу.