The use of the colour name blau in German media discourse and peculiarities of its translation

Abstract

У статті досліджено роль кольороназви як специфічного семантико-стилістичного пласта лексики, її функціонування в медійному тексті. Підтверджено, що кольороніми – важливий елемент мовного виразу, який не лише визначає властивості предметів за їхнім кольором, але й надає їм додаткових емоційних, символічних та концептуальних відтінків. Особливу увагу приділено виразам із кольоронімом «синій». Досліджено лексичне значення та походження прикметника blau в німецькій мові, його символізм у різних сферах – психології, релігії, мистецтві, літературі, лінгвокультурології. Показано, що синій колір виявляє неоднозначну семантику: від позитивної – асоціації зі спокоєм, захистом, миром та романтизмом – до вкрай негативної – обману й брехні, суму й депресії, навіть грубого насильства. Мова публіцистики передбачає образність, метафоричність, а отже, і часте використання фразеологізмів. Німецькі фразеологізми з кольоронімами доволі частотні в сучасних ЗМІ. У статті проаналізовано сталі сполуки з кольороназвою blau, кодифіковані фразеологічними словниками німецької мови, їхню семантику, лінгвокультурні особливості, а також нові похідні від них фразеологізми, виявлені в медійних текстах. Встановлено, що метафоричні значення кольороназв зазнають у медійному контексті змін у семантиці, лексичній сполучуваності, експресивно-оцінному забарвленні. Звична метафорична семантика окремих традиційних висловів нерідко отримує нові значення ще й через те, що з’являються нові події та явища, які з певних причин іменуються тими ж кольороназвами. Не всі вирази із компонентом blau, які виявляємо сьогодні у медійних текстах, є власне німецькими, є багато запозичень з інших мов, здебільшого англійської. У статті проаналізовано прийоми передачі їх засобами німецької. З огляду на структуру цих запозичених виразів, їхню семантику, час запозичення, аудиторію читачів та галузь використання, спостерігаємо розмаїття прийомів передачі їх німецькою мовою. Це в основному калькування, традиційний переклад виразу, а також особливо популярні сьогодні чужомовні вкраплення.