The levels of imagery in the poetic tex [Текст] / K. Shchepanska

Abstract

Мета статті – охарактеризувати основні рівні образності у поетичному тексті, визначити їх співвідношення, форми та засоби репрезентації. У статті проаналізовано особливості репрезентації чотирьох основних рівнів образності у поетичному тексті. Визначено, що різнорівнева структура образу відображає процес його формування – від «міфу до логосу», де міф – це передзнання та первинні знання, описані у вигляді архетипів і чуттєвих образів, а логос – знання, описані у формі словесних образів. Охарактеризовано предметно-чуттєвий рівень образності, зокрема визначено, що він представлений архетипами, або першообразами, а також чуттєвими образами, які, на відміну від архетипів, що є колективним передзнанням, формуються у процесі пізнання як відображення у людській свідомості реальних предметів. Проаналізовано особливості представлення ментального та мовного рівнів образності. З’ясовано, що ментальний рівень передбачає формування концептуальної рамки образу – когнітивного першообразу, в основі якого внутрішня форма слова. Мовний рівень образності у поетичному тексті представлений поетичними метафорами, фразеологізмами та символами. Окреслено послідовність процесу формування словообразу на лінгвальному рівні. Охарактеризовано комунікативно-прагматичний рівень образності, де ключовим є поняття концептуально-семантичної сполучуваності словообразу. Визначено алгоритм опису механізму формування словесного образу на цьому рівні. Підсумовано, що у поетичному тексті в основному представлені чотири рівні образності: предметно-чуттєвий, якому відповідає передконцептуальна форма об’єктивації образу, ментальний (концептуальна форма); лінгвальний, що репрезентує вербально-поетичне конструювання образу (мовна форма); комунікативно-прагматичний, де об’єктом дослідження є системні зв’язки словесного образу з текстом (дискурсивна форма). Перспективу дослідження вбачаємо у детальному аналізі кожного рівня структурування образу на прикладі конкретних поетичних текстів.