Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/628
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorМустафаева, Парвана-
dc.date.accessioned2021-12-30T10:30:52Z-
dc.date.available2021-12-30T10:30:52Z-
dc.date.issued2019-
dc.identifier.citationМустафаева, Парвана. ВОПРОСЫ ИСКАЖЕНИЯ ФАКТОВ В ОПИСАНИИ РЕАЛЬНОСТИ В ИСТОРИЧЕСКОМ РОМАНЕ / П. Мустафаева // Проблеми гуманітарних наук : зб. наук. праць ДДПУ імені Івана Франка / [редкол.: Н. В. Скотна, М. Ю. Федурко, М. П. Баган та ін.] ; МОН України. - Дрогобич : РВВ ДДПУ ім. І. Франка, 2019. - Вип. 44 : Філологія. - С. 60-68.uk_UA
dc.identifier.urihttp://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/628-
dc.description.abstractУ статті йдеться про проблему спотворення фактів у художній реальності історичних романів 30–50-их років ХХ ст. Засвідчено, що основна причина її постання – змалювання подій головно з ідеологічних позицій. Стверджено, що в багатьох художніх текстах на історичну тематику цього періоду не дотримано принципів історичної правди, попри наявність таких, де історичні події й постаті зображено зі збереженням духу й звичаїв епохи. Наголошено, що романи «Египтянин», «Зірки над Самаркандом», «Дмитро Донський» привертають увагу як кращі взірці цього жанру. Їхній автор – видатний представник російської літератури радянської доби Сергій Бородін. Зазначено, що романи «Египтянин», «Дмитро Донський» створено з урахуванням духу епохи, закономірностей розвитку подій, хронологічного принципу, що не так послідовно простежується в романі «Зірки над Самаркандом». І це попри те, що в художньому тексті на історичну тематику факти історії, з одного боку, та створені уявою письменника події й образи, з другого, мають взаємодіяти в такий спосіб, щоб не допустити спотворення історичної реальності. Наголошено, що твір «Зірки над Самаркандом» – трилогія. Її частини – романи «Кривий Тимур», «Багаття походу, «Блискавичний Баязет». Вони розповідають про засновника династії Тимуридів Тамерлана, зокрема, про останній його похід – проти турецького султана Баязета. Увагу у статті зосереджено на романі «Багаття походу» й на боротьбі все ще не скорених, хоч завойованих Тимуром більш як десятиліття до того вірмен. У ньому, на думку авторки, не вповні об’єктивно представлено окремі факти й постаті через обмеженість джерельної бази: Сергій Бородін, зображуючи похід землями Вірменії, спирався в основному на свідчення ученого монаха (вардапета) Фоми Мацопського, викладені ним у його «Історії Тимур-Ланка та його наступників».uk_UA
dc.language.isoruuk_UA
dc.publisherДрогобич : РВВ ДДПУ ім. І. Франкаuk_UA
dc.subjectросійська літератураuk_UA
dc.subjectроманuk_UA
dc.subjectісторична правдаuk_UA
dc.subjectхудожня реальністьuk_UA
dc.titleВОПРОСЫ ИСКАЖЕНИЯ ФАКТОВ В ОПИСАНИИ РЕАЛЬНОСТИ В ИСТОРИЧЕСКОМ РОМАНЕuk_UA
dc.typeСтаттяuk_UA
Розташовується у зібраннях:Проблеми гуманітарних наук. Серія Філологія

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Мустафаева Парвана.pdf391,94 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.