COGNITIVE AND PRAGMATIC APPROACH TO THE STUDY OF THE LANGUAGE GAME PHENOMENON: THEORETICAL ASPECT

Abstract

На сучасному етапі дослідження мовної гри особлива увага приділяється вивченню когнітивних механізмів її продукування і сприйняття носіями мови. Це уможливлює більш повний аналіз системи мови, її структурносемантичних особливостей, пізнавально-прагматичного потенціалу. Мета статті – дослідити сутність явища мовної гри у когнітивно-прагматичному аспекті. У ній розглянуто функції мовної гри, визначені інтенцією автора й оприявлені в особливій текстовій організації дискурсу як засобу імплікації прагматичного ефекту. Прагматична націленість мовної гри на реципієнта безпосередньо пов’язана з вираженням авторської ідеї. Проаналізовано розбіжності щодо розуміння самого терміна «мовна гра» в сучасному мовознавстві, а також деякі дискусійні підходи щодо розмежування понять «мовна гра» і «ситуативна гра». Досліджено, що парадоксальний ефект явища мовної гри полягає в тому, що її аномальність і асистемність досягаються системними мовними засобами, імплікованими у формі порушення мовного коду в результаті залучення мовної гри у процес комунікації. Виявлено, що у сучасному дискурсі мовна гра існує як форма впливу на реципієнта з метою передачі авторської оцінки, що може виявлятися як імпліцитно, так і експліцитно. Доведено, що явище мовної гри у функціональній перспективі постає як порушення нормативного використання певної мовної одиниці, порушення мовленнєвих стереотипів, що пов’язує мовну гру з відхиленнями від правил семантичного та прагматичного використання мовних ресурсів. Підтверджено, отже, що процес мовної гри постає як діалектична взаємодія мовного стандарту й усіх відхилень від нього. Перспективи подальших досліджень пов’язані з поглибленим розглядом теорії про мовну гру як семантико-стилістичне явище, а також із дослідженням особливостей функціонування цього явища на різних мовних рівнях.