INTERPRETATION OF UKRAINIAN POSTMODERNISM AT THE TURN OF MILLENNIUM

Abstract

У статті проаналізовано сутність рецепції українського постмодернізму на межі ХХ та ХХІ століть. Зазначено, що постмодернізм – надзвичайно складне та багатовимірне явище сучасної культури, яке провокує наукові дискусії серед літературознавців, філософів, соціологів, культурологів, мистецтвознавців, політологів та інших. Серед досліджень вітчизняних літературознавців, присвячених проблемам українського літературного постмодернізму, варто назвати насамперед праці Т. Гундорової, Н. Зборовської, Р. Харчук, І. Старовойт, В. Агеєвої, Д. Затонського, С. Андрусів, І. Фізера та інших. Дискусії про постмодернізм і його репрезентацію в українській культурі актуальні й сьогодні. Акцент зроблено на літературному осмисленні саме українського постмодернізму. Український постмодернізм суттєво відрізняється від західної моделі постмодернізму через низку факторів, з-посеред яких – історичні обставини та національні особливості. У сучасному українському літературознавстві, зокрема в критиці, усталилася тенденція вести мову про дискурс постмодернізму передусім у теоретичному плані, і найвагоміша частина цього дискурсу пов’язана з визначенням меж, обґрунтуванням якісних характеристик цього явища, введенням у науковий обіг парадигми постмодерністських дефініцій і т. ін. Зазначено, що український постмодернізм зародився в політично складних нестабільних умовах, а розвивався у час, коли культура й соціум приходили до нормального стану, тобто в період здобуття Україною незалежності. Автор наголошує, що сучасна українська культура може постати лише на межі розвитку традиційної та новаторської тенденцій, а справжній культурний смисл сьогодення слід убачати в діалозі культур. Дослідивши специфіку рецепції українського постмодернізму на межі тисячоліть, автор висновує, що в постмодернізмі є багато моментів та аспектів, зумовлених, зокрема, його належністю до певних національних культур, котрі потребують окремого розгляду та аналізу. Тема постмодернізму залишається актуальною для досліджень і має перспективи для подальшої праці над нею.