Досягнення виражальності художньо-графічних робіт із застосуванням акварельних технологій

Abstract

У статті висвітлюються й аналізуються чинники досягнення художньої виразності зображень, презентованих у творах оригінальної графіки. Через розкриття сутнісних аспектів графічного мистецтва як такого, його загального розвитку та безпосереднього входження в український мистецький простір сьогодення, проводиться розбір характерних підходів та способів практичного унаочнення відтворюваного графічно, визначаються місце і роль акварельних фарб як художнього графічного матеріалу та власне виразника колірних акцентів зображуваного у відповідних графічних композиціях. У рамках такого проводиться аналіз дієвості кольору у графічних роботах, конкретизуються його безпосередні локальні можливості, визначаються провідні і допоміжні рольові позиції у загальному форматі презентованості кольорової графіки. Відтак зазначено, що колір у графічних роботах ніколи не виступає самостійним засобом, оскільки завжди підчинений рисунку, тобто системі формовираження. Також подається обґрунтування того, що акварель завдяки своїм властивостям здатна поєднуватися з усіма іншими графічними матеріалами. Це робить її функціональне поле не лише дієвим, а й актуальним та доречним у пошуках графічної образності зображуваного.